Роботодавці, чиї цехи, магазини чи офіси пошкодили російські удари, з 31 жовтня 2026 року можуть отримати від держави до 25 941 грн на кожного працівника, якого довелося відправити в простій. Ще тиждень тому стеля становила 17 294 грн. Для людей, які сидять без роботи після «прильоту» по підприємству, це різниця між половиною і майже повною зарплатою.
Зміни вніс Кабмін постановою від 28 жовтня 2026 року №1340 до Порядку програми «Точка опори» (постанова №449 від 1 квітня 2026 року). Деталі розписали фахові видання для бухгалтерів, зокрема «Дебет-Кредит», а базові умови програми є на сторінці Державної служби зайнятості. Зауважимо: станом на ранок 5 листопада там ще вказано старий ліміт у дві мінімалки.
Було і стало: таблиця змін
| Що | Було (до 31.10.2026) | Стало (з 31.10.2026) |
|---|---|---|
| Максимальна допомога на працівника | 2 мінімальні зарплати — 17 294 грн | 3 мінімальні зарплати — 25 941 грн |
| ЄСВ на суму допомоги | компенсується додатково | компенсується додатково (до 5 707,02 грн при максимумі) |
| Подання заяви | до центру зайнятості | до центру зайнятості або через портал Дія |
| Бізнес, що переїхав | норму не було уточнено | виплати продовжує той самий обласний центр зайнятості, що ухвалив перше рішення |
Сам принцип розрахунку не змінився. При простої держава доплачує різницю між середньою зарплатою працівника за останні шість місяців і тим, що роботодавець платить за час простою. Якщо трудовий договір призупинено, допомога дорівнює середній зарплаті. В обох випадках — не більше ліміту, і саме його підняли в півтора раза.
Хто може претендувати
Отримувач грошей — роботодавець, але витратити їх він може тільки на виплати працівникам, щодо яких ухвалено рішення. Бюджетні установи в програму не входять. За умовами Держзайнятості потрібно, щоб:
- майно пошкодили або знищили внаслідок збройної агресії РФ після 1 січня 2026 року;
- бізнес працював щонайменше шість місяців до руйнування;
- не було боргів з податків, ЄСВ і зарплати, а підприємство не перебувало в ліквідації чи банкрутстві;
- працівник пропрацював у цього роботодавця не менше шести місяців, і за нього весь цей час сплачували ЄСВ;
- роботодавець затвердив план відновлення діяльності (у довільній формі).
Скільки це на практиці: два приклади
Кухарка кафе в Харкові, середня зарплата за пів року — 32 000 грн. Після удару кафе зачинили, договір з нею призупинили. За старими правилами держава компенсувала б 17 294 грн на місяць, тепер — 25 941 грн. Плюс 8 647 грн щомісяця, а за три місяці програми — 25 941 грн різниці.
Технолог невеликого виробництва в Одесі заробляв 24 000 грн. Цех стоїть, роботодавець оформив простій і платить, скажімо, 12 000 грн. Різниця — 12 000 грн, вона вкладалася і в старий ліміт, тож для нього нічого не зміниться. Новий розмір відчують передусім ті, хто отримував понад 17–18 тисяч.
Нагадаємо, що оплата часу простою не з вини працівника за Кодексом законів про працю має бути не меншою за дві третини окладу. Детальніше про це — у нашому матеріалі про простій через відключення світла.
Як подати заяву і в які строки
Заява подається до центру зайнятості за місцем діяльності протягом 90 календарних днів від дати оформлення простою чи призупинення договорів. Тепер це можна зробити і через портал Дія: підписати заяву має керівник або уповноважена особа з КЕП чи «Дія.Підписом».
Знадобляться відомості про працівників і їхню зарплату, накази про прийняття на роботу та про простій чи призупинення, документ про пошкодження майна (акт обстеження або витяг з ЄРДР) і план відновлення. Рішення центр зайнятості ухвалює за 10 робочих днів, гроші перераховують щомісяця. Допомога триває три місяці, її можна продовжити до шести.
Якщо в документах знайдуть недостовірні дані або гроші витратять не за призначенням, усю суму доведеться повернути. Тож перш ніж подавати, варто звірити розрахунок середньої зарплати з бухгалтером або проконсультуватися в центрі зайнятості.
Що далі: для роботодавців, які вже отримують допомогу, перерахунок за новим лімітом варто уточнити у своєму центрі зайнятості; мінімальна зарплата, від якої рахують стелю, — 8 647 грн.
Фото: ТЦ «Квадрат» у Києві після атаки 24 травня 2026 року, архівне фото. ДСНС України, CC BY 4.0, commons.wikimedia.org.
