Якщо через відключення світла роботу виконати неможливо, роботодавець має оформити простій і оплатити його щонайменше у розмірі двох третин окладу. Так записано у статті 113 Кодексу законів про працю, і це правило не скасовує ні воєнний стан, ні графіки відключень, які знову стали щоденною новиною наприкінці жовтня.
Нагадування про це регулярно повторює Держпраці: у вересневому роз’ясненні інспекція пояснила, що простій — це зупинення роботи через відсутність організаційних чи технічних умов, і такий час оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки або окладу. Переказ роз’яснення опублікувало видання «Дебет-Кредит». На практиці ж частина працівників чує інше: «світла не було — значить, і грошей не буде». Нижче — як має бути за законом.
Коротко
- Простій не з вини працівника — це оплачуваний час: мінімум 2/3 окладу чи тарифної ставки за відповідні години.
- Простій оформлюють наказом, а в табелі ці години позначають окремо — не як прогул і не як відпустку.
- Відпустка «за свій рахунок» замість простою можлива лише за вашою заявою, а не за вказівкою керівника.
Коли відключення світла — це простій
Простій виникає тоді, коли працівник готовий працювати, але не може: немає електрики, зупинилось обладнання, не працює зв’язок, а генератора чи іншої заміни немає. Якщо ж у фірми є генератор і роботу можна продовжити, простою немає — є звичайний робочий час.
| Ситуація | Як оформлюють | Скільки платять |
|---|---|---|
| Світло вимкнули, працювати неможливо, генератора немає | Наказ про простій на дні чи години | Не менше 2/3 окладу за цей час |
| Робота можлива вдома, є зв’язок і ноутбук | Переведення на дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП) наказом | Звичайна зарплата |
| Роботодавець змінює графік під години зі світлом | Гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП) | Звичайна зарплата за відпрацьований час |
| Працівник сам не вийшов на роботу без попередження | Відсутність без поважних причин | Не оплачується |
| Ви самі просите відпустку без збереження зарплати | Заява працівника + наказ | Не оплачується |
Колективний договір може передбачати вищу оплату простою, ніж дві третини. Тож перед розмовою з бухгалтерією варто відкрити цей документ.
Скільки це в гривнях: розрахунок на прикладі
Адміністраторка медичного центру з окладом 15 000 грн. У листопаді 2026 року 21 робочий день. Через відключення центр не працював 5 повних днів, генератора немає, керівник видав наказ про простій.
- Денна ставка: 15 000 / 21 = 714,29 грн.
- 16 відпрацьованих днів: 714,29 × 16 = 11 428,57 грн.
- 5 днів простою за мінімальною нормою: 714,29 × 5 × 2/3 = 2 380,95 грн.
- Разом нарахують 13 809,52 грн до утримання податків — на 1 190,48 грн менше, ніж за повний місяць.
Якщо світла немає лише частину дня, рахують години. При 8-годинному дні година коштує 89,29 грн, а 4 години простою — щонайменше 238,10 грн замість 357,14 грн.
Мінімальна зарплата до кінця року не змінюється — 8 647 грн, і про те, скільки з неї лишається на руки, ми писали в розборі мінімалки в листопаді.
Що має зробити роботодавець
- Видати наказ про простій: причина (відсутність електроенергії), дати або години, кого стосується, розмір оплати.
- Ознайомити працівників із наказом і сказати, чи треба під час простою бути на робочому місці.
- Відобразити ці години в табелі окремо — фахові видання для кадровиків, зокрема 7eminar, нагадують про позначку «П».
- Нарахувати оплату разом із зарплатою за місяць.
Обов’язок працівника теж є: якщо ви першим помітили, що працювати неможливо, — повідомте керівника. Не попередили — це дисциплінарне питання, але не підстава взагалі не платити за простій.
Простій чи часткове безробіття
Це різні речі, хоча їх часто плутають. Простій оплачує сам роботодавець зі своїх коштів. Допомогу по частковому безробіттю держава виплачує через службу зайнятості за постановою Кабміну №702 від 21 червня 2022 року — коли через воєнну агресію підприємство скоротило час роботи. Гроші отримує роботодавець і передає працівникам, а подати документи може лише він. Автоматично цю допомогу не призначають.
Якщо роботодавець не платить
Спершу попросіть копію наказу і розрахунковий листок за місяць: там видно, як проведені години без світла. Якщо їх записали як відпустку за свій рахунок, хоча заяви ви не писали, або не провели взагалі, — напишіть письмову заяву керівнику з проханням нарахувати оплату простою за статтею 113 КЗпП.
Далі — скарга до територіального органу Держпраці або позов до суду. Збережіть докази: графіки відключень для вашої адреси, листування з керівником, повідомлення в робочих чатах. Порада щодо конкретної ситуації — в юриста чи профспілки; безоплатну правову допомогу можна отримати в центрах системи БПД.
Що далі: графіки відключень оновлюються щодня, тож перевіряйте листок за жовтень уже на початку листопада — саме тоді нараховують зарплату за місяць.
Фото: Київ під час відключення світла, листопад 2022 року, архівне фото. Bektour / Wikimedia Commons, CC BY 4.0, commons.wikimedia.org.
