Військовий, який потрапив у полон, не втрачає права на грошове забезпечення, а час полону має йти у вислугу років. Проте на практиці частини інколи знімали таких людей з усіх видів забезпечення, вважаючи їх самовільно залишившими службу. Дві свіжі справи показують, що суди такі накази скасовують — і що родинам варто знати заздалегідь.
Обидві справи проаналізувала Судово-юридична газета; першу з них раніше детально описував і OBOZ.UA. Нижче — відповіді на питання, які найчастіше ставлять родини.
1. Чи платять грошове забезпечення військовому в полоні?
Так. Право полонених на збереження грошового забезпечення закріплює пункт 6 статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зберігаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові виплати постійного характеру.
2. Хто визначає, як саме виплачують ці гроші?
Механізм прописаний у постанові Кабміну від 30 листопада 2016 року №884. Практичні питання — кому і на який рахунок надходять кошти на час полону — родині варто з’ясовувати у фінансовій службі військової частини, маючи на руках документи про статус військового.
3. Чи можуть виключити військового зі списків частини через полон?
Ні. Стаття 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо каже: захоплення в полон не є підставою для виключення зі списків особового складу чи припинення контракту.
4. Чому тоді полонених записували в СЗЧ?
Бо частина бачила лише відсутність людини. У першій справі військового зняли з усіх видів забезпечення в березні 2022 року — заднім числом, з 25 лютого, — через нібито самовільне залишення місця служби. При цьому документи СБУ та ДП «Український національний центр розбудови миру» підтверджували: з 18 травня 2022 року до 19 квітня 2025 року він був у полоні.
5. Що вирішив суд у цій справі?
Луганський окружний адміністративний суд (справа №360/2478/25) з’ясував, що командир повідомив ДБР про відсутність військового лише 8 липня 2025 року — вже після повернення з полону. Відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносили. Отже, самого наказу про зняття з забезпечення було замало.
Суд зобов’язав частину зарахувати до вислуги період з 25 лютого 2022 року по 18 квітня 2025 року включно, змінити наказ про звільнення та нарахувати недоотримане грошове забезпечення. Конкретної суми суд не визначав.
Що це означає в цифрах для цього військового
| Як порахувала частина | Як зобов’язав суд | |
|---|---|---|
| Вислуга на момент звільнення | 8 місяців 11 днів | плюс період 25.02.2022–18.04.2025, тобто понад 3 роки і 1 місяць |
| Грошове забезпечення за час полону | не виплачене | нарахувати й виплатити |
| Додаткова винагорода за постановою №168 | не виплачена | відмовлено |
Тобто вислуга чоловіка зростає більш ніж уп’ятеро — а від вислуги залежать надбавка, а в перспективі й право на пенсію за вислугу років.
6. Чому не дали додаткову винагороду?
Бо полон сам по собі не доводить безпосередньої участі в бойових діях. Для винагороди за постановою №168 потрібні бойові накази, журнали бойових дій або рапорти командирів. У першій справі таких доказів не було. Звідси практична порада: докази участі в бойових діях збирайте окремо, не розраховуючи, що факт полону їх замінить.
7. А якщо проти військового відкрили кримінальну справу?
Тут показова друга справа — №280/5679/25. Сержант служив з 2004 року; після вторгнення його підрозділ передислокували з Мелітополя. За словами військового, його залишили без транспорту, а 21 квітня 2022 року під час спроби виїхати з міста він потрапив у полон. Повернувся 3 січня 2024 року. Частина призупинила службу з 6 березня 2022 року й перестала платити.
Кримінальне провадження стосувалося невиконання наказу (ч. 4 ст. 402 КК), а не дезертирства (ч. 4 ст. 408 КК). Суд наголосив: розслідування невиконання наказу саме по собі не є підставою для призупинення служби і припинення виплат.
8. Чим закінчилася друга справа?
Запорізький окружний адмінсуд частково задовольнив позов: частина має нарахувати грошове забезпечення і додаткову винагороду за період з 6 березня 2022 року до 1 березня 2025 року. Військовий просив, зокрема, 100 тисяч гривень винагороди за час полону. 7 липня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив рішення без змін.
9. Що робити військовому після повернення або його родині?
- Запросити в частині копії наказів про зняття з забезпечення і про призупинення служби.
- Зібрати документи, що підтверджують полон, — як у справах вище, від СБУ чи профільних державних структур.
- Письмово звернутися до командира з вимогою скасувати наказ, перерахувати вислугу і виплатити заборгованість.
- У разі відмови — звертатися до адміністративного суду; варто проконсультуватися з юристом, зокрема в системі безоплатної правничої допомоги.
10. Чи стосується це тих, кого вже звільнили зі служби?
Так — у першій справі військовий був уже звільнений, і суд зобов’язав внести зміни саме до наказу про звільнення. Від вислуги потім залежать інші права ветерана, зокрема статуси й пільги — про те, як Кабмін прибрав перепону для повторного статусу УБД, ми писали окремо. А про те, як ПФУ рахує військову службу в загальний стаж, — у матеріалі про строкову службу і пенсію.
Рішення судів стосуються конкретних справ, і результат у вашій ситуації залежить від документів. Перед зверненням до суду варто проконсультуватися з юристом.
Фото: зустріч українських військових, які повернулися з полону під час обміну 23 травня 2025 року, архівне фото. Офіс Президента України / Wikimedia Commons, CC0, commons.wikimedia.org.
