За даними розвідки, підписання контрактів почалося щонайменше навесні – рік тому.
Громадяни Китаю, які зараз воюють проти України, почали надходити на службу до Росії ще в минулому році. За даними lb.ua, наданими розвідувальними службами, громадяни КНР почали прибувати до російських центрів підготовки переважно восени 2024. А контракти з російською армією вони укладали ще з весни 2024-го і навіть з літа 2023-го.
За отриманими українськими спецслужбами даними, китайці укладали контракти з армією Росії і в червні, і в липні, і в травні – фактично протягом усього минулого року, починаючи від лютого. Загалом список містить інформацію про понад 160 громадян КНР, які уклали контракти з армією Росії.
Наприклад, громадянин Китаю Бін Цзян підписав контракт 21 квітня.
У жовтні він прибув до 1093 центру підготовки. Менш ніж за місяць він закінчив підготовку і відбув у частину 15 листопада. Бін Цзян воює в 255 мотострілецькому полку.
За даними розвідки, громадяни КНР воюють у складі різних формувань, зокрема, 4 окремої мотострілецької бригади, 7 військової бази, 70 мотострілецького полку, 71 мотострілецького полку, 85 мотострілецької бригади, 255 мотострілецького полку, 103 мотострілецького полку, 1525 окремого резервного батальйону, 85 омсбр, 5 окремої мотострілецької бригади, 503 мотострілецького полку, 68 танкового полку, 291 мотострілецького полку та інших.
Посади в цих найманців теж різні: є водії штурмових взводів, є оператори взводу радіоперешкод, розвідники-гранатометники, кулеметники, розвідники, гранатометники, оператори дронів та інші. Загалом список китайців, залучених до війни, не вичерпується цими півтора сотнями. Китайці воюють у званнях рядових, єфрейторів, молодших сержантів,
Іще щонайменше 11 китайців станом на початок квітня проходили відбір на службу до складу 33 мотострілкового полку. Це громадянин Китайської Народної Республіки Ван Юе, 15 лютого 1992 р.н., Вей Чжинпен, 20 січня 1992 року народження, Ван Чжинцзянь, 29 серпня 1982 року народження, Сан Тяньлун, Сюй Цзенцзен, У Цзюньфен, Ху Чженьхун, 05 липня 2005 року народження, Хе Мяо, 03 лютого 1997 року народження, Цзен Саньинь, Цзехуа Ван, Цзехуа Чжан Цзяньин, Цзехуа Чжан Цичжень. Наймолодшому з них – 19 років.
Дуже активно підписували китайці контракти упродовж літа. Вони надходили до пунктів відбору на військову службу в різних регіонах: від Москви до Ростова-на-Дону і Петербурга. Один іноземець мав і російський паспорт – це Яо Сяо, який пройшов відбір у Тамбові і став стрільцем. Більшість призначень на посаду відбувалася восени 2024-го, але тривала і цьогоріч.
А громадянами Китаю, яких взяли в полон у Донецькій області, є Ванг Гуанцзюн (Wang Guangjun, 王广军), 1991 року народження та Чжанг Ренбо (Zhang Renbo, 张仁波), 1998 року народження.
Участь Китаю в війні проти України
Протягом усього періоду повномасштабної війни Пекін заявляв про “нейтралітет”, але водночас продовжував торгувати з Росією, не застосував проти неї обмежувальних заходів і активно продавав їй товари подвійного призначення, які можна використати в воєнних цілях.
В офіційній риториці Китаю уникали відповідальності Росії за агресії, а війну переважно називали “конфліктом”. Водночас словесно підтримували мирні прагнення та переговори.
8 квітня президент Володимир Зеленський уперше повідомив про те, що Україна захопила в полон двох громадян КНР, а загалом був бій з шістьма китайцями. Це відбувалося на українській територій, в Донецькій області – на відміну від участі у війні громадян Північної Кореї, яких росіяни застосовують на курському напрямку.
Пекін сказав, що “вивчає” ситуацію з взяттям у полон його громадян, а інформацію про те, що китайців, що беруть участь у війні значно більше, ніж двоє, назвав “безпідставною”.
Росія і раніше використовувала громадян інших держав у бойових діях. Переважно це представники бідних країн, які погоджувалися воювати за гроші або потрапляли на фронт обманом: їм обіцяли роботу в Росії. Були й іранські інструктори, що тренували росіян на дронах типу “шахед”. Військових КНДР Росія застосовує саме як контингент, а не окремих завербованих громадян.
