Звичайна деревна тирса може стати цінним матеріалом для догляду за садом і городом. Її використовують для мульчування грядок, поліпшення структури ґрунту та приготування компосту. Однак не всі городники знають, що свіжа деревна стружка за неправильного використання здатна уповільнювати розвиток рослин. Про це пише “Життя 24/7”.
Причина полягає в особливостях розкладання деревини, під час якого мікроорганізми активно використовують доступний азот. Щоб тирса приносила більше користі городу, її рекомендують попередньо обробити спеціальними добавками.
Як пише ТСН, існує кілька способів підготовки деревної тирси перед внесенням у ґрунт. Для цього використовують кальцієву селітру, сечовину або компостування з додаванням золи.
Чому свіжа тирса може нашкодити рослинам
Деревна тирса містить велику кількість вуглецю, але порівняно мало азоту. Коли такий матеріал потрапляє в ґрунт, мікроорганізми починають його розкладати та використовують для цього доступні поживні речовини. У результаті рослини можуть тимчасово відчувати нестачу азоту, особливо якщо свіжу тирсу перемішали з верхнім шаром землі. Крім того, тривале застосування деяких видів деревних відходів здатне впливати на кислотність ґрунту. Саме тому досвідчені дачники радять не використовувати свіжу тирсу без попередньої підготовки.
Особливо важливо враховувати властивості деревної тирси під час вирощування овочевих культур, чутливих до нестачі азоту.
Спосіб № 1. Обробка тирси кальцієвою селітрою
Одним із варіантів підготовки деревного матеріалу вважається використання кальцієвої селітри. Це добриво містить азот і кальцій, необхідні для нормального розвитку рослин. Додавання азотного компонента допомагає компенсувати його витрати під час розкладання деревини. У результаті оброблена тирса стає більш придатною для використання на грядках. Однак кількість добрива необхідно розраховувати з урахуванням стану ґрунту та рекомендацій виробника.
У публікації ТСН наведено такий рецепт: на половину відра води додають 100 грамів кальцієвої селітри та половину чайної ложки гумату калію. Отриманий розчин використовують для обробки приблизно 10 літрів тирси. Суміш необхідно ретельно перемішати, щоб волога рівномірно розподілилася по всьому матеріалу. Перед застосуванням варто враховувати, що зазначене дозування є порадою з публікації, а не універсальною нормою для будь-якої ділянки. Надмірне внесення мінеральних добрив також може бути небажаним для рослин.
Спосіб № 2. Використання сечовини для підготовки тирси
Ще один спосіб передбачає обробку деревних відходів сечовиною, або карбамідом. Це азотне добриво допомагає забезпечити мікроорганізми живленням, необхідним для розкладання органічного матеріалу. Завдяки такій обробці зменшується ризик тимчасового дефіциту азоту після внесення тирси в землю. Особливо актуальний цей прийом для городників, які планують використовувати деревні відходи під час підготовки грядок. Водночас сечовина сама по собі не є засобом для нейтралізації кислотності ґрунту.
Згідно з рецептом, опублікованим ТСН, у половині відра води розчиняють 200 грамів карбаміду. Потім розчином зволожують близько 10 літрів деревної тирси. Підготовлений матеріал розкладають в окремі пакети та залишають приблизно на 20 днів. Після витримування його пропонують використовувати в саду або на городі. Важливо стежити за вологістю суміші та не допускати появи неприємного гнильного запаху.
Спосіб № 3. Перетворення тирси на компост
Свіжу тирсу також можна використовувати для приготування компосту. Такий спосіб підходить тим, хто не планує негайно вносити деревний матеріал на грядки. Під час компостування органічні компоненти поступово переробляються мікроорганізмами. У результаті утворюється матеріал, який можна використовувати для поліпшення структури ґрунту після повного дозрівання. Для прискорення процесу тирсу бажано поєднувати з іншими органічними відходами, багатими на азот.
У вихідній публікації пропонується викопати яму завглибшки близько одного метра, засипати в неї деревну тирсу та покрити її шаром золи. Однак слід враховувати, що лише додавання золи не забезпечує повноцінного та швидкого компостування. Для ефективного розкладання деревини необхідні відповідна вологість, доступ повітря та достатня кількість азоту. Тому на практиці корисно змішувати тирсу з травою, рослинними рештками або готовим компостом. Дозрівання такої суміші зазвичай займає значно більше часу, ніж кілька днів.
Що краще додавати в тирсу: порівняння способів
Вибір добавки залежить від того, як саме планується використовувати деревний матеріал. Кальцієва селітра та сечовина слугують джерелами азоту, який необхідний під час розкладання тирси. Компостування дає змогу поступово підготувати органічну масу до внесення в землю. Водночас деревна зола має лужну реакцію та підходить не для кожного типу ґрунту. Основні відмінності між способами представлені в таблиці.
| Добавка | Пропорції з публікації ТСН | Для чого використовується |
|---|---|---|
| Кальцієва селітра | 100 г на половину відра води та 10 л тирси | Збагачення азотом і кальцієм |
| Гумат калію | Половина чайної ложки в розчин із селітрою | Додаткова обробка матеріалу |
| Сечовина | 200 г на половину відра води та 10 л тирси | Забезпечення азотом під час розкладання |
| Деревна зола | Точну пропорцію не зазначено | Додатковий компонент компосту, що впливає на кислотність |
Як правильно використовувати підготовлену тирсу на городі
Після обробки деревну тирсу можна застосовувати для мульчування ґрунту навколо рослин і в міжряддях. Матеріал допомагає зменшувати випаровування вологи, перешкоджає утворенню щільної кірки на поверхні землі та поступово розкладається. Однак свіжу тирсу не рекомендується бездумно загортати в ґрунт у великих кількостях. Також важливо враховувати походження деревини, оскільки відходи від пофарбованих, лакованих або хімічно оброблених матеріалів не підходять для городу. Під час використання золи варто заздалегідь перевірити кислотність ґрунту.
Перед внесенням тирси рекомендується дотримуватися кількох правил:
- Використовувати лише чисті деревні відходи без фарби, лаку та просочень.
- Не змішувати великі обсяги свіжої тирси безпосередньо із шаром ґрунту, де розташоване коріння рослин.
- За потреби компенсувати витрати азоту відповідними добривами.
- Враховувати кислотність ґрунту перед застосуванням деревної золи.
- Стежити за станом рослин після мульчування.
- Для приготування компосту поєднувати тирсу з іншими органічними компонентами.
Правильна підготовка дає змогу використовувати деревну тирсу не лише як мульчу, а й як компонент органічної суміші для поліпшення ґрунту.
Читайте також про те, коли стригти і фарбувати волосся у листопаді 2026 року, та дізнайтеся сприятливі та несприятливі дні для стрижки за Місяцем.
