Український економіст Олексій Кущ вважає, що війна в Україні може наближатися до етапу, коли нестача ресурсів змушуватиме шукати варіанти її припинення. На його думку, йдеться не лише про фінансування, а й про інфраструктурні можливості, демографію та стан суспільства. Про це пише “Життя 24/7”.
Економіст стверджує, що зовнішня бюджетна підтримка України суттєво скоротилася, одночасно посилюючи тиск на державні фінанси. На цьому тлі він також допускає перехід української економіки до рецесії. Водночас озвучені Кущем оцінки є його думкою та прогнозом, а не підтвердженням конкретних термінів завершення війни.
Кущ заявив про виснаження ресурсів
За словами економіста, ознаки накопичених проблем можна спостерігати одразу за кількома напрямами. Фінансові можливості він називає лише однією складовою значно ширшої картини. Серед інших факторів Кущ виділив стан інфраструктури, демографічні можливості країни та психологічну стійкість суспільства. Усі ці ресурси, на його думку, мають обмеження та поступово скорочуються. Саме сукупність таких процесів економіст розглядає як один із факторів, здатних вплинути на подальший розвиток ситуації.
«Очевидно, що ресурси війни закінчуються по всій лінійці потенціалів. Це не лише гроші чи фінансовий ресурс, це й інфраструктурний запас міцності, це й демографічний потенціал, і навіть ментальний потенціал», — заявив Олексій Кущ.
Економіст вважає, що українська влада також має враховувати ці зміни. За його оцінкою, подальше виснаження ресурсів посилюватиме необхідність пошуку політичних рішень. При цьому Кущ не назвав конкретних термінів, коли подібні процеси можуть призвести до завершення війни. Він також не стверджує, що вже існує узгоджений сценарій припинення бойових дій. Йдеться саме про оцінку економічних і суспільних можливостей продовжувати війну в довгостроковій перспективі.
Економіст допустив пошук шляхів припинення війни
Олексій Кущ вважає, що для української влади питання пошуку варіантів виходу з війни з часом може ставати дедалі актуальнішим. На його думку, ігнорування накопичених економічних і соціальних проблем створює ризики не лише для населення, а й для політичної системи. Економіст пов’язує цю ситуацію насамперед з обмеженістю ресурсів. Одночасно він попереджає про наслідки подальшого збільшення навантаження на економіку. Однак це залишається авторською оцінкою можливого розвитку подій.
«Вони повинні розуміти, що або почнуть проводити певні дії, спрямовані на пошук рішень, як вийти з війни, або просто всі можуть опинитися під уламками цієї конструкції, зокрема й політичні еліти», — сказав Кущ.
Саме по собі скорочення ресурсів не дає можливості встановити конкретну дату закінчення війни. На тривалість бойових дій впливає значно більше факторів, включно з рішеннями Росії, ситуацією на фронті, міжнародною підтримкою України та дипломатичними процесами. Тому заяву економіста варто розглядати насамперед як економіко-політичний прогноз. Кущ акцентує саме на здатності держави підтримувати необхідні витрати в умовах тривалої війни. Одним із ключових питань тут залишається стан державних фінансів.
Що відбувається з українською економікою
Окрему увагу Кущ звернув на динаміку економіки України. За його словами, країна перебуває близько до переходу в стан рецесії. Під цим терміном зазвичай розуміють суттєве зниження економічної активності, а одним із поширених технічних орієнтирів називають скорочення реального ВВП протягом двох послідовних кварталів. Для країни, яка одночасно фінансує оборону та значні соціальні витрати, погіршення економічної динаміки створює додаткове навантаження. Особливо важливим у такій ситуації стає обсяг зовнішнього фінансування.
Серед основних факторів, на які звертає увагу економіст:
- скорочення обсягів зовнішньої бюджетної підтримки;
- значний дефіцит державного бюджету;
- обмежений інфраструктурний ресурс;
- демографічні проблеми;
- ризик подальшого погіршення економічної динаміки;
- зростання навантаження на державні фінанси.
Кущ пов’язує ці процеси між собою і вважає, що розглядати виключно фінансові показники недостатньо. Тривала війна потребує не лише грошей, а й функціонуючої інфраструктури, людського капіталу та стійкої економіки. У разі ослаблення одразу кількох складових можливості держави можуть ставати більш обмеженими. Саме такий комплексний процес економіст називає виснаженням ресурсів. Його оцінка при цьому не є офіційним прогнозом уряду.
Як, за оцінкою Куща, змінилася західна допомога
Економіст стверджує, що обсяг прямої бюджетної підтримки України з боку західних партнерів суттєво зменшився. За наведеними ним розрахунками, раніше йшлося приблизно про 40–50 млрд доларів на рік. Нині він оцінює відповідну підтримку приблизно у 30 млрд доларів на два роки. У перерахунку це становить близько 15 млрд доларів щороку. Таким чином, Кущ говорить приблизно про триразове скорочення цього фінансового ресурсу порівняно з попередніми обсягами.
| Показник | Оцінка, наведена Олексієм Кущем |
|---|---|
| Попередня зовнішня бюджетна підтримка | $40–50 млрд на рік |
| Поточна оцінка підтримки | $30 млрд на два роки |
| Середній обсяг на рік | близько $15 млрд |
| Зазначений дефіцит бюджету | близько $27 млрд |
| Можливий сукупний дефіцит | до $50 млрд |
Важливо враховувати, що наведені цифри є оцінками самого економіста. Різні форми міжнародної допомоги можуть враховуватися окремо, включно з бюджетним фінансуванням, військовою підтримкою, кредитами та іншими програмами. Тому пряме порівняння показників залежить від використаної методики. У своїй заяві Кущ говорить саме про пряму бюджетну підтримку. Її скорочення він називає одним із серйозних фінансових викликів.
Дефіцит бюджету може залишатися значним
Ще однією проблемою Кущ називає бюджетний розрив приблизно у 27 млрд доларів. Економіст стверджує, що можливість появи такого дефіциту прогнозувалася ще на початку 2026 року. За його оцінкою, порівнянний дефіцит фінансування може зберегтися і наступного року. У такому разі сукупний обсяг розриву здатний наблизитися до 50 млрд доларів. Це, на його думку, додатково підвищує залежність країни від рішень міжнародних партнерів.
В умовах війни державний бюджет має надзвичайно високе навантаження, тому наявність стабільних джерел фінансування має критичне значення. Якщо обсяг доступної підтримки зменшується, владі необхідно шукати інші способи покриття витрат. Це може посилювати тиск на внутрішні фінансові ресурси та економіку загалом. Саме фінансову стійкість Кущ розглядає як одну зі складових здатності країни продовжувати функціонувати в умовах тривалої війни. Водночас остаточна ситуація залежатиме від фактичних обсягів міжнародної допомоги та бюджетних рішень.
Чи можна говорити про швидке завершення війни
Висловлювання Олексія Куща не означають, що війна обов’язково завершиться найближчим часом. Економіст говорить про скорочення ресурсів та наслідки, до яких цей процес потенційно може призвести. Навіть серйозні економічні труднощі самі по собі не дають можливості достовірно визначити тривалість збройного конфлікту. Ситуація залежить одночасно від військових, дипломатичних, політичних і міжнародних факторів. Тому твердження про конкретні терміни закінчення війни лише на підставі економічних показників були б передчасними.
Водночас фінансова стійкість залишається важливою складовою здатності держави витримувати тривале протистояння. Саме тому зміна масштабів міжнародної підтримки, стан бюджету та динаміка економіки мають велике значення. Кущ вважає, що накопичення проблем може посилювати зацікавленість політичного керівництва у пошуку рішень для припинення війни. Однак яким саме може бути такий сценарій, економіст у наведеній заяві не уточнює. Його прогноз описує насамперед економічні обмеження, а не готовий політичний план завершення бойових дій.
До цього Путін виступив із заявою щодо завершення війни в України.
