У Варшаві ухвалили рішення депортувати 21-річного громадянина України, який запустив дрон над резиденцією президента Польщі — палацом Бельведер. Чоловіка оштрафували на 4000 злотих, після чого йому заборонили в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони на найближчі п’ять років. За даними правоохоронців, його доставлять на один з пунктів пропуску на українському кордоні та відправлять додому. Про це повідомляє редакція “Життя 24/7”.
Разом з українцем була затримана 17-річна громадянка Білорусі. Вона отримала статус свідка і була відпущена.
Чи був це шпигунський інцидент?
Після затримання 21-річного українця польські спецслужби одразу перевірили його телефони та особисті контакти. Агентство внутрішньої безпеки (АВБ) повідомило, що не виявило жодних ознак співпраці з іноземними спецслужбами чи доказів, які б вказували на шпигунську діяльність. Усі дії хлопця, за попередніми висновками, виглядали як легковажність або необізнаність щодо правил.
Представник координатора спецслужб Яцек Добжинський у коментарі польським ЗМІ намагався знизити градус суспільних емоцій:
“Знижу градус емоцій — тут немає великої сенсації. Це молоді люди. Можливо, вони хотіли зняти якийсь фільм у Лазєнках, можливо, просто не знали про заборону. Важливо інше — наші служби проявили пильність, і польська держава діє”.
Він також зазначив, що те, що справою займається АВБ, — стандартна процедура в таких ситуаціях.
Як сталося затримання?
15 вересня близько 19-ї години мешканці Варшави помітили дрон, що кружляв над урядовим кварталом столиці. Безпілотник пролетів над палацом Бельведер — офіційною резиденцією президента Польщі, а також над будівлею прем’єра на Парковій вулиці. Охорона урядових будівель миттєво зреагувала: апарат знешкодили, а його операторів — двох молодих людей — затримали на місці.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск того ж вечора публічно повідомив про інцидент. У соцмережі X він написав:
“Служба охорони держави знешкодила дрон, що перебував над урядовими будівлями — Бельведером і вулицею Парковою. Затримано двох осіб. Поліція з’ясовує всі обставини інциденту”.
Згодом виявилося, що серед затриманих був громадянин України та 17-річна білоруска. У них вилучили дрон, після чого поліція провела обшуки у квартирах та перевірила документи, що підтверджують легальне перебування в Польщі.
Речник спецслужб Яцек Добжинський зазначив, що охорона діяла бездоганно швидко:
“Співробітники служби проявили максимальну пильність. Їхня реакція була миттєвою і саме завдяки цьому вдалося уникнути будь-якої небезпеки”.
Російські безпілотники над Польщею
У ніч проти 10 вересня Польща опинилася в епіцентрі небезпечного інциденту. Під час масованої атаки Росії на Україну щонайменше 21 ворожий дрон перетнув польський повітряний простір. Це сталося на південному сході країни, неподалік кордону з Україною, де традиційно пролітає більшість безпілотників, спрямованих на українську енергетичну інфраструктуру.
Чотири дрони вдалося збити силами протиповітряної оборони. За словами польських військових, решта апаратів або впала, або була знешкоджена, однак сам факт їхнього проникнення створив серйозну загрозу для безпеки цивільного населення.
Реакція була миттєвою: у повітря піднялися винищувачі Польщі та союзників НАТО. Також було залучено літаки країн-партнерів, зокрема Нідерландів. Системи протиповітряної оборони перевели у найвищий режим готовності, що дозволило швидко локалізувати небезпеку.
Через загрозу тимчасово припинили роботу чотири аеропорти — два у Варшаві, а також у Жешуві та Любліні. Це рішення ухвалили для уникнення можливих катастроф у разі перехоплення чи падіння дронів поблизу злітно-посадкових смуг.
Міністерство оборони Польщі назвало ситуацію “реальною загрозою” для громадян. Варшава також поінформувала про інцидент НАТО і Європейський Союз, підкресливши, що вторгнення російських безпілотників порушує міжнародне право та суверенітет країни.
Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли країна-член НАТО змушена була безпосередньо застосувати зброю проти російських повітряних цілей у власному небі. Подія стала сигналом для всіх союзників про серйозність загрози, що йде від Росії, та необхідність ще більшої координації оборонних дій у східному фланзі Альянсу.
Історія з українцем у Варшаві показала, що навіть необережний запуск дрона в забороненій зоні може призвести до серйозних юридичних наслідків. Польські служби наголошують: правила існують для того, щоб гарантувати безпеку, особливо в умовах реальної військової загрози з боку Росії.
Цей випадок із дроном у Варшаві показав, наскільки суворими можуть бути наслідки навіть за легковажні дії у зонах підвищеної безпеки. Польські спецслужби наголошують, що правила існують не формально, а задля захисту держави й громадян у часи, коли загроза з боку Росії залишається реальною.
Також радимо прочитати матеріал «Сирський звільнив командирів двох корпусів: причини та наслідки резонансного рішення», щоб зрозуміти ширший контекст подій у регіоні.
