22 Травня, 2024
Україна, Черкаси, пр-т Шевченка 17
Технології

Скандал у мережі. Як працює бронь від мобілізації та коли буде “справедливе рішення”

Фото: в Україні змінять порядок бронювання від мобілізації (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко

В Україні на рівному місці спалахнув скандал із бронюванням від мобілізації. Соцмережі та політики обговорюють статус критично важливих підприємств для телеканалів та установ культури, хоча порядок діє давно і жодних нововведень не було.

Докладніше про це, реакцію влади та про те, що може змінитися в порядку бронювання військовозобов’язаних, – у тексті РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: накази на сайтах Мінкульту та Мінспорту, Facebook в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва, заява прем’єра Дениса Шмигаля та коментар нардепа Микити Потураєва.

Зміст

  • Критичні важливі цирки та телеканали
  • “Це неповага”. Як на хейт реагують у Мінкульті
  • Не лише медіа та культура. Хто ще підлягає бронюванню
  • Буде новий порядок? Кабмін готує “справедливу постанову”
  • Як працює бронювання військовозобов’язаних зараз

Критичні важливі цирки та телеканали

Обговорення почалося з новини, що Мінкульт підтвердив статус критично важливих підприємств для телеканалів марафону “Єдині новини”. Відповідно, їхні працівники підлягають бронюванню.

Згідно з наказами, такий статус закріплено за каналами “Ми – Україна”, “1+1”, ICTV, “Інтер”, парламентським каналом “Рада” та “Суспільне”. З 2024 року його підтвердили для представництва британської корпорації ВВС, німецької Deutsche Welle, а також для українських “Укрінформу”, “Нового каналу”, СТБ, ТЕТ, “УНІАН ТВ” тощо.

Також наголошувалося, що до критично важливих належать Національна спілка журналістів України та низка інших установ у сфері ведення Мінкульту. Станом на лютий 2024 року у списку було 143 позиції. З переліком наказів можна ознайомитись за посиланням.

До списків потрапили ДП “Пересувний цирк України”, Національний цирк України, Державна циркова компанія, Криворізький, Харківський, Дніпровський, Одеський та Львівський цирки. А також ансамбль “Гуцулія”, Національна опера України, Львівська національна опера, Національний хор імені Верьовки та Національний симфонічний оркестр.

Як і очікувалося, це спровокувало хвилю хейту у соцмережах на адресу працівників медіа та закладів культури.

Одеський цирк уже вийшов із офіційною позицією. Повідомляється, що його визнано критично важливим, а статус підтверджується щороку. Із загального штату на 114 працівників на бронювання подали лише 6 осіб. Без них робота цирку неможлива.

“Це неповага”. Як на хейт реагують у Мінкульті

Хвиля хейту довкола теми бронювання обурила в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва.

“Це звичайна неповага до людей сфери, які чесно і якісно роблять свою роботу, примітивна оцінка їхнього суспільного значення, як і в цілому значення культури у країні, що воює”, – заявив він.

За його словами, щодо “Дирекції пересувних циркових колективів” не можна робити висновки лише за назвою. Бо це не вуличне шапіто, а професійний колектив. І це єдина установа, яка дає вистави у віддалених територіальних громадах, мешканці яких не мають змоги відвідувати культурні заходи.

Специфіка роботи колективу – постійні гастролі по всій Україні, відрядження по 11 місяців на рік, виїзди на звільнені території, виступи у шпиталях, укриттях та інших непристосованих приміщеннях. За минулий рік вони дали понад 1500 вистав, які відвідали майже 145 тисяч людей у 17 областях.

За словами Карандєєва, забезпечити сталість та мінімальну здатність функціонування такого колективу – обов’язок влади. Як і роботу інших закладів культури, які “відповідально виконують творче мобілізаційне завдання”.

Крім того, він наголосив, що насправді жодних змін не було. Порядок бронювання працює від початку повномасштабного вторгнення Росії.

“Нововведень не було. Ми бронювали та бронюємо працівників театрів, музичних закладів, цирків без яких робота цих закладів неможлива. Це дуже мало людей”, – зазначив він.

Наприклад, дирекція пересувних цирків забронювала лише 14 осіб, тобто менше 10% від усього колективу. Це 11 артистів найскладніших жанрів та ще три технічні працівники, без участі яких вистави просто не проходять. А 8 працівників на сьогодні перебувають у складі Збройних сил.

Щодо представників медіа, то під час війни, коли Росія маніпулює громадською думкою в Україні та за кордоном, поширює дезінформацію та відверту брехню, українські ЗМІ є джерелом правдивої інформації та оплотом нацбезпеки. Тому частину працівників цієї сфери також заброньовано, додав Карандєєв.

У заяві міністерства йдеться, що по всій Україні бронь отимали 1150 працівників сфери культури та трохи більше 700 медійників.

Не лише медіа та культура. Хто ще підлягає бронюванню

Зазначимо, сьогодні також почали розходитися публікації про бронювання футболістів. Хоча, як і попередні, це далеко не новина, просто на неї звернули увагу через обговорення в соцмережах статусу критично важливих організацій.

Згідно з наказами Міністерства молоді та спорту, критично важливими визнали Українську асоціацію футболу (УАФ) та низку футбольних клубів прем’єр-ліги:

  • “Кривбас”

  • СК “Дніпро-1”

  • “Динамо Київ”

  • “Оболонь”

  • “Шахтар Донецьк”

Також статус надано чи підтверджено благодійному товариству “Шахтар Сошіал”, ТОВ “Шахтар-сервіс”, регіональним організаціям фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” та іншим підприємствам у сфері Мінспорту.

Станом на лютий 2024 року загалом у цій сфері критично важливими на особливий період визначено 36 організацій. До цього наприкінці 2023-го голова Національного олімпійського комітету (НОК) Вадим Гутцайт казав, що частину українських спортсменів та тренерів заброньовано. Але забронювати всіх можливості немає.

Нагадаємо, ще влітку 2022 року повідомлялося, що міністерства спорту, оборони та економіки сприятимуть бронюванню від мобілізації футболістів, офіційних представників та керівників клубів, працівників УАФ, Української прем’єр-ліги (УПЛ) та Професійної футбольної ліги (ПФЛ)

Буде новий порядок? Кабмін готує “справедливу постанову”

Для того, щоб забезпечувати захисників України, потрібні економіка та інфраструктура, що працюють, заявив прем’єр Денис Шмигаль, реагуючи на громадський резонанс. Тому без бронювання окремих категорій військовозобов’язаних не обійтися.

На засіданні Кабміну він заявив, що оборона залишається пріоритетом №1, у зв’язку з чим постійно ухвалюються рішення для посилення України. При цьому ефективна оборона можлива лише у синергії фронту та тилу.

“Наші військові захищають Україну на передовій, але для їх забезпечення потрібна працююча економіка та інфраструктура. Одним із ключових питань у цьому напрямку є справедливе та раціональне бронювання військовозобов’язаних. Працівників підприємств, які справді критично важливі”, – сказав він.

Тому Шмигаль доручив профільним міністрам найближчим часом подати оновлену “справедливу постанову про бронювання”. У якому буде визначено перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури. За його словами, потрібні чіткі та зрозумілі критерії, щоб ні в кого не виникало питань, чому хтось має право на броню, а хтось ні.

Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі РБК-Україна зазначив, що працівники ЗМІ та культури повинні мати або бронь, або відстрочку від мобілізації.

“Йдеться тут не про марафон, чи цирк, на тему яких усі намагаються продемонструвати дотепність. А про критерії виконання важливої соціальної функції”, – наголосив він.

За його словами, медіа та колективи культури відіграють важливу роль у суспільному житті, бережуть українців, щоб вони “не збожеволіли під тиском” війни. І тому бронювати фахівців, без яких неможлива робота медіа чи установ культури, необхідно.

Як працює бронювання військовозобов’язаних зараз

Тема бронювання під час повномасштабної війни Росії проти України залишається дискусійною. Оскільки є запит на те, щоб задовольнити запити бізнесу, які скаржаться на дефіцит кадрів, але не зашкодити процесу мобілізації та набору людей в армію.

Серед іншого, наприклад, пропонувалося дозволити бронювати військовозобов’язаних працівників за фіксовану грошову ставку незалежно від посад. Зокрема, обговорювалися суми у 20 тисяч гривень щомісяця або податок із зарплати не нижчої за 35 тисяч гривень. Однак на даному етапі вважається, що це питання розколює суспільство, і війна не може стати “справою бідних”.

Чинний порядок затверджено постановою Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року. Документ визначає, що критичні важливі для економіки та життєдіяльності населення підприємства можуть бронювати працівників. А також наводиться перелік критеріїв (частину з них важко назвати чіткими), яким ці підприємства мають відповідати:

  • сума податків, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро протягом податкового року

  • сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів та позичок, за рік перевищує еквівалент 32 млн євро

  • статус стратегічно важливого, затверджений постановою Кабміну № 83 від 4 березня 2015 року

  • важливе значення для галузі економіки чи задоволення потреб територіальної громади

  • відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ

  • розмір середньої зарплати за останній календарний квартал не менший за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року

  • резидентство у “Дія Сіті”

Для визнання критично важливим достатньо відповідати трьом критеріям зі списку. А відповідності двом критеріям вистачить для підприємств паливно-енергетичного комплексу, сфер медицини, освіти та спорту, телеканалів та радіо, а також державних та комунальних закладів культури.

Щоб отримати статус, подаються заявки до профільних міністерств. Остаточне рішення про те, кого із співробітників можна забронювати, погоджується з Генеральним штабом та Міністерством економіки. Для більшості підприємств дозволяється подавати на бронь 50% військовозобов’язаних. У разі обґрунтованої потреби кількість може перевищувати 50%.

Заброньованим надається відстрочка від мобілізації, термін якої не може перевищувати 6 місяців.

Докладніше про те, як податись, підтвердити наявність броні та в яких випадках її анулюють, а також про те, хто і чому не підлягає бронюванню, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Зазначимо, прем’єр Шмигаль у березні казав про напрацювання нових підходів з урахуванням рівня заробітної плати, податкового навантаження та впливу на економіку. За його словами, ці моменти опрацьовуються комплексно та ляжуть в основу майбутньої системи бронювання.

Станом на минулий місяць в Україні бронь отримали близько 700 тисяч осіб. При цьому, за підрахунками уряду, співвідношення працівників та військових має бути 8:1. Виходячи із цих параметрів й готують справедливі критерії.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

www.rbc.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *