Президент США Джозеф Байден (фото: Getty Images) Автор: Руслан Кисляк
Америка запровадила черговий пакет санкцій щодо Росії за агресивну війну проти України. Під обмеження попав, зокрема, фінансовий сектор країни-агресора. Наскільки ефективними виявляться нинішні обмеження з боку США – розбирався фінансовий редактор РБК-Україна Руслан Кисляк.
При підготовці матеріалу використовувались офіційні документи Державного департаменту США, Міністерства фінансів США, Білого Дому, повідомлення Надзвичайного і Повноважного посла України в США Оксани Маркарової в соцмережах, а також коментарі вітчизняних економічних експертів та фінансових аналітиків.
23 лютого, в переддень другої річниці повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України, США запровадили черговий пакет санкційних обмежень проти країни-агресора. Нинішній санкційний пакет є наймасштабнішим від початку російського вторгнення у лютому 2022-го. Під санкції попали 484 юридичні особи, 57 фізосіб і навіть 12 морських суден.
Міністерство фінансів США запровадило санкції проти майже 300 суб’єктів з Росії та її поплічників.
Державним департаментом США накладено санкції на понад 250 юридичних та фізичних осіб.
Міністерство торгівлі США включило до списку торгівельних обмежень понад 90 російських і пов’язаних компаній.
Санкції проти фінансового сектора Росії
Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) запровадило обмеження щодо фінансової інфраструктури Росії, включно з оператором національної платіжної системи “Мир” і російськими банками, інвестиційними компаніями та компаніями фінансових технологій.
Під санкції потрапило акціонерне товариство “Національна платіжна карткова система” (НПКС), яка є державним оператором російської Національної платіжної системи “Мир”. НПКС належить Центральному банку Росії та відіграє ключову роль у сприянні фінансовим операціям як усередині Росії, так і за кордоном. Розповсюдження російським урядом “Миру” дозволило Росії побудувати фінансову інфраструктуру, яка дозволяє РФ уникати санкцій і відновлювати розірвані зв’язки з міжнародною фінансовою системою.
OFAC запровадило обмеження проти дев’яти регіональних банків РФ, у тому числі кількох зі штаб-квартирами в російських військово-промислових базах; п’яти інвестиційних фондів та фондів венчурного капіталу, які прагнуть гарантувати розвиток передових технологій і промисловості наступного покоління в Росії та вливати внутрішні та іноземні інвестиції в російські компанії; і шести фінансово-технологічних компаній, які надають програмне забезпечення та ІТ-рішення для російських фінансових установ.
В санкційному списку такі банки:
-
Avangard Bank, зі штаб квартирою в Москві;
-
Bank RostFinance, зі штаб квартирою в Ростові-на-Дону;
-
Chelindbank, зі штаб квартирою в Челябінську;
-
Bank International Financial Club, зі штаб квартирою в Москві;
-
Modulbank, зі штаб квартирою у Костромі;
-
Databank, зі штаб квартирою в Іжевську;
-
Maritime Joint Stock Bank, зі штаб квартирою в Москві;
-
Bystrobank, зі штаб квартирою в Іжевську;
-
SPB Bank, зі штаб квартирою в Москві.
Далі – інвестиційні фірми та фонди венчурного капіталу:
-
BSF Capital, надає інвестиційні банківські послуги, венчурні інвестиції, здійснює управління фондами та працює з крупними активами;
-
Investment Consultant Elbrus Capital, інвестиційна компанія;
-
Orbita Capital Partners, компанія з управління активами;
-
Investment and Venture Fund of the Republic of Tatarstan, надає кредити та гранти і фінансує технологічні та промислові проекти;
-
Guard Kapital, інвестує в російські інформаційно-технологічні компанії.
Ще – російські фінтех-компанії:
-
Finansovye Informatsionnye Sistemy, розробляє інформаційні системи для фінансового сектору;
-
Quorum, розробляє фінансове програмне забезпечення;
-
Crypto Pro, розробляє криптографічне програмне забезпечення та рішення для інфраструктури відкритих ключів;
-
Faktor TS, програмне та апаратне забезпечення для криптографічного захисту інформації;
-
Sistemy Prakticheskoi Bezopasnosti, розробляє програмне забезпечення для систем безпеки;
-
Validata, розробляє та виробляє захищені корпоративні інформаційні системи.
Що передбачають санкції
В результаті запровадження санкцій все майно у власності підсанкційних юридичних та фізичних осіб, яке знаходиться в США або у володінні чи під контролем осіб із США, заблоковано. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать (прямо чи опосередковано) на 50 або більше відсотків одній чи кільком підсанкційним особам.
Усі транзакції осіб із США або в межах (або транзитом) Сполучених Штатів, які стосуються будь-якої власності чи інтересів у власності підсанкційних осіб, заборонені, якщо вони не дозволені загальною чи спеціальною ліцензією OFAC. Ці заборони включають, зокрема, передачу будь-яких коштів, товарів чи послуг підсанкційною особою або на користь такої особи, а також отримання коштів, товарів чи послуг від підсанкційної особи.
Крім того, іноземні фінансові установи, які проводять або сприяють значним транзакціям або надають будь-які послуги, що стосуються військово-промислового сектора Росії, ризикують потрапити під санкції OFAC. Прикладами діяльності, яка може піддати іноземні фінансові установи ризику санкцій, є ведення рахунків, переказ коштів або надання інших фінансових послуг (тобто обробка платежів, торгове фінансування, страхування) на користь підсанкційних юридичних та фізичних осіб.
Чи будуть санкції США ефективними: погляд з України і правда від самих росіян
Санкції – це як гра в шахи. На санкції США росіяни придумують обхідні схеми. Але, як показує практика минулих пакетів, санкції сильно ускладнюють і підвищують ціну обхідних схем, а також можуть сильно впливати на час поставок.
Тож всі пакети санкцій можна вважати ефективними, оскільки вони еволюціонують разом з реакцією на них росіян.
“Найбільш цікавим буде ефект санкцій проти неросійських компаній, які допомагали росіянам обходити санкції в галузі фінансів, транспортування нафти та постачання продукції військового призначення”, – вважає колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран.
Зокрема, поточний пакет санкцій вплине на роботу російської СПБ біржі та її роботу з неросійськими емітентами. Наприклад, депозитарій біржі обслуговує розрахунки по емітентах з Китаю, які пройшли лістинг на фондовій біржі Гонконгу. У разі вторинних санкцій робота СПБ біржі з іноземними емітентами буде зупинена.
Як повідомляє російський “Интерфакс”, СПБ банк перебуває під обмеженнями США з 2 листопада 2023 року, коли було введено санкції щодо материнської компанії – СПБ біржі. “Таким чином, після сьогоднішнього (від 23 лютого – ред.) рішення OFAC санкційний статус СПБ банку не змінився, а змінилися юридичні підстави для його знаходження у списку санкцій”, – пояснив представник розрахункового депозитарію СПБ біржі.
Після запровадження санкцій проти СПБ біржі минулого року торги іноземними паперами на біржі було припинено, а активи інвесторів заблоковано на суму близько $3 млрд. Як пояснювала біржа, закордонні контрагенти призупинили взаємодію з торговим майданчиком через побоювання відповідальності за порушення санкційного режиму США, включаючи застосування вторинних санкцій.
Звідси, зокрема, можна зробити висновок щодо дієвості американських санкцій проти російського фінансового сектора…
Якщо говорити про російську платіжну систему “Мир”, то санкції проти неї по суті є упереджуючими, вважає керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. Відомо, що Росія збиралася широко використовувати “Мир” для міжнародних розрахунків, зокрема, з контрагентами в країнах азійського регіону.
Накладення ж санкцій фактично виводить цю платіжну систему з міжнародного правового поля. Тож у Росії залишається менше запасних варіантів для проведення міжнародних платежів.
Важливо розуміти, що з платіжною системою “Мир” працюють переважно картки російських банків. Зокрема завдяки цьому росіяни досі можуть продовжувати вільно розраховуватися платіжними картками в окремих країнах на південь від батьківщини, і почувати себе більш-менш сучасними людьми. Але запровадження санкцій США означатиме, що банки умовно дружніх до Росії країн почнуть більш обережно оцінювати ризики роботи з російськими платіжними картками. А це своєю чергою, матиме потужний психологічний вплив на пересічного росіянина, який “вне политики”.
Що стосується санкцій проти російських інвесткомпаній, які інвестують в технологічний сектор, то тут важливо розуміти, що цей сектор в Росії все більше замикається сам на собі. Тому, напевно, поточні санкції вже не матимуть великого впливу на розвиток російських технологій через обмеження щодо інвестиційних компаній, які фінансують розвиток сектора.
А от вторинні санкції щодо тих країн і суб’єктів, які допомагають створювати інфраструктуру для обходу Росією міжнародних обмежень, можуть виявитися більш ніж дієвими, на чому неодноразово наголошували експерти.
Разом з тим, українцям та їхнім партнерам по всьому світові не варто обманюватись щодо потенційного впливу будь-яких санкцій на Росію. Вплив, безперечно, буде. Але не швидкий. Свідченням того є “історія успіху” всіх попередніх санкційних пакетів Америки і Європи щодо Росії. Тож, швидше за все, дива не станеться і цього разу.
Санкції – не панацея. Вони лише допомагають ослабити потенціал країни-агресора оплачувати подальше ведення загарбницької війни, виграти яку мають українські збройні сили. Але Росія повсякчас знаходить нові шляхи і схеми обходу міжнародних обмежень. На цьому тлі самі санкції часто бувають запізнілими і частковими, що не дає бажаного ефекту. Тож розслаблятися зарано. І одягати “рожеві окуляри” не варто.