Російські війська у 2026 році помітно змінили підхід до оперативної ізоляції поля бою, зробивши виразнішу ставку на керовані та планерувальні авіаційні бомби. За оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни, такі боєприпаси дедалі частіше використовують замість безпілотників для ураження укріплених об’єктів, мостів, логістичних маршрутів і опорних пунктів Сил оборони України. Про це пише “Життя 24/7”.
Особливо інтенсивні удари фіксують по Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці та Павлограду. Російське командування намагається руйнувати оборонні позиції та порушувати постачання українських підрозділів у прифронтовій зоні й глибшому тилу. Водночас масовані авіаудари створюють значну загрозу для цивільної інфраструктури та населення.
Головним інструментом нової тактики стають авіаційні бомби, здатні уражати захищені цілі та важливі логістичні вузли.
Чому Росія збільшує застосування авіабомб
Аналітики ISW зазначають, що російські війська почали значно активніше застосовувати планерувальні авіабомби в межах кампаній з ізоляції району бойових дій. Однією з причин такої трансформації стала ефективність українських засобів радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони. Ці системи обмежують можливості Росії використовувати безпілотники у колишніх масштабах на окремих ділянках фронту. Тому російське командування намагається компенсувати зниження ефективності дронів важчими авіаційними засобами ураження. Планерувальні бомби дають змогу атакувати цілі з певної відстані, не наближаючи літак безпосередньо до лінії фронту.
Основним завданням таких ударів стає знищення об’єктів, які складно серйозно пошкодити звичайними безпілотниками. Йдеться про мости, укріплені позиції, командні пункти та елементи оборонної інфраструктури. Потужна бойова частина авіабомби здатна руйнувати капітальні споруди та створювати великі зони ураження. Водночас точність конкретного удару залежить від типу боєприпасу, встановленого модуля керування та умов застосування. Використання таких засобів також призводить до значних руйнувань міської забудови.
Які міста опинилися під посиленими ударами
Останніми тижнями російські війська неодноразово застосовували авіаційні бомби проти Слов’янська, Краматорська та розташованих поруч населених пунктів. Ці міста мають важливе значення для української оборони та логістики в Донецькій області. Удари спрямовані не лише по позиціях військових, а й по інфраструктурі, яка забезпечує пересування, постачання та розміщення підрозділів. Руйнування доріг, мостів і промислових об’єктів може ускладнити доставку техніки, боєприпасів і гуманітарних вантажів. Водночас атаки створюють додаткові ризики для мирних жителів.
| Напрямок | Чому він важливий для російської тактики |
|---|---|
| Слов’янськ | Ключовий вузол української оборони на півночі Донецької області |
| Краматорськ | Важливий адміністративний і логістичний центр |
| Костянтинівка | Прифронтове місто та маршрут постачання українських сил |
| Павлоград | Великий транспортний вузол, пов’язаний із Донецькою областю |
| Райгородок | Район українських позицій та оборонних об’єктів |
За даними, наведеними в матеріалі, 3 серпня російське Міністерство оборони заявило про застосування бомб ФАБ-250 і ФАБ-500, а також керованих ракет ЛМУР по українських позиціях у районі Райгородка. Незалежного підтвердження всіх заявлених російською стороною результатів таких ударів немає. Однак сам факт регулярного застосування авіаційних боєприпасів підтверджує зміну пріоритетів російської авіації. Ворог прагне використовувати потужніші засоби там, де безпілотники не забезпечують потрібного ефекту. Така тенденція може зберігатися і на інших ділянках фронту.
Чому під ударом опинився Павлоград
Наприкінці липня російські війська тричі атакували Павлоград у Дніпропетровській області. Це місто розташоване на перетині важливих транспортних маршрутів, які з’єднують центральні регіони України з Донецькою областю. Через Павлоград проходять автомобільні та залізничні напрямки, що мають значення для постачання східного фронту. Тому російське командування розглядає його як важливий елемент української логістичної системи. Удари по таких вузлах спрямовані на уповільнення перевезень і збільшення навантаження на альтернативні маршрути.
Аналітики вважають, що атаки на Павлоград можуть свідчити про відновлення Росією застосування планерувальних бомб збільшеної дальності. Такі боєприпаси дають змогу уражати об’єкти, розташовані глибше за лінією фронту. Якщо ця практика розширюватиметься, загроза зросте для транспортних центрів, складів та інших елементів тилової інфраструктури. Україні у такому разі доведеться посилювати не лише протиповітряну оборону, а й розосередження логістичних об’єктів. Додаткового значення набуде швидке відновлення пошкоджених маршрутів.
Як руйнування міст допомагає російським штурмам
У Костянтинівці та її околицях російські авіаудари призводять до масштабного руйнування житлової та промислової забудови. ISW зазначає, що перетворення населених пунктів на руїни може використовуватися російськими військами як частина наступальної тактики. Зруйновані будівлі погіршують умови для організованої оборони та водночас створюють багато укриттів для невеликих розвідувальних і піхотних груп. Окупанти можуть проникати у зруйновані квартали, маскуватися серед уламків і поступово просуватися вперед. Подібну тактику Росія вже застосовувала в інших українських містах.
Основні цілі нової російської стратегії включають:
- руйнування українських укріплень та опорних пунктів;
- пошкодження мостів і транспортних маршрутів;
- порушення постачання боєприпасів, пального та техніки;
- знищення об’єктів в оперативному тилу;
- створення умов для проникнення малих піхотних груп;
- посилення тиску на цивільне населення прифронтових міст.
Руйнування міської забудови стає не лише наслідком ударів, а й способом підготувати територію для подальшого просування російських підрозділів.
Що означає зміна тактики для України
Перехід до інтенсивнішого застосування планерувальних авіабомб створює додаткові виклики для української оборони. Такі боєприпаси мають потужні бойові частини та можуть запускатися російською авіацією поза зоною дії частини українських засобів ППО. Для протидії необхідно уражати не лише самі бомби, а й літаки-носії, аеродроми, склади та системи наведення. Важливим залишається посилення далекобійної протиповітряної оборони й авіаційної складової. Водночас оборонні об’єкти та логістику доводиться розміщувати більш розосереджено.
За оцінкою ISW, Росія намагається компенсувати повільні темпи просування систематичним руйнуванням українських міст і тилової інфраструктури. Москва також продовжує інформаційну кампанію, спрямовану на створення враження нібито швидкого обвалу українського фронту. Однак реальні територіальні успіхи російських сил залишаються обмеженими та потребують значних ресурсів. Нова ставка на авіабомби показує, що російське командування шукає способи послабити українську оборону без проведення великих механізованих проривів.
До цього Путін виступив із заявою щодо завершення війни в України.
