Верховна Рада 9 червня підтримала закон, який змінює правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У суспільстві документ уже встигли назвати «податком на OLX», хоча насправді йдеться не про окремий новий податок для конкретного сайту, а про механізм обліку та оподаткування доходів від онлайн-продажів, послуг, оренди та іншої діяльності через інтернет-платформи. Про це пише “Життя 24/7”.
За документ проголосував 241 народний депутат. Законопроєкт №15111-д пов’язаний із зобов’язаннями України перед Міжнародним валютним фондом і наближенням податкових правил до стандартів ЄС та ОЕСР. Його завдання — зробити доходи в цифровій економіці прозорішими і водночас спростити адміністрування для звичайних громадян.
Головне, що потрібно зрозуміти: закон не вводить окремий «податок на OLX», а встановлює новий порядок роботи з доходами, які й раніше мали декларуватися за загальними правилами.
Що саме ухвалила Верховна Рада
Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, які фізичні особи отримують через цифрові платформи. Це можуть бути продажі товарів, надання послуг, оренда нерухомості або транспортних засобів через онлайн-сервіси.
Документ передбачає міжнародний автоматичний обмін інформацією про такі доходи. Тобто Україна впроваджуватиме підхід, за якого цифрові платформи збирають і передають податковим органам певну інформацію про доходи користувачів. Подібні правила вже застосовуються в європейській податковій практиці.
Водночас фінальна версія документа помітно відрізняється від ранніх варіантів. Після доопрацювання з неї прибрали найбільш спірні норми, а сам механізм зробили простішим для користувачів і платформ.
Чому закон називають «податком на OLX»
Назва «податок на OLX» стала популярною через те, що багато українців продають речі через онлайн-дошки оголошень і маркетплейси. Але формально закон стосується не лише OLX. Під регулювання можуть потрапляти різні цифрові платформи, через які люди продають товари, надають послуги або отримують дохід від оренди.
Сюди можуть належати сервіси оголошень, доставки, таксі, оренди житла, маркетплейси та інші платформи, якщо вони беруть участь у відповідних операціях і відповідають ознакам цифрової платформи.
Важливо: якщо сайт є лише електронною дошкою оголошень і не бере участі в оплаті, продажу або організації угоди, його роль може відрізнятися від платформ, через які фактично проводиться операція. Тому на практиці багато залежатиме від того, як саме працює конкретний сервіс.
Яка ставка податку передбачена
Для доходів фізичних осіб через цифрові платформи встановлюється єдиний платіж у розмірі 10% ПДФО. Окремий військовий збір із таких доходів не стягуватиметься. Це важлива відмінність від стандартної моделі, де податкове навантаження на доходи фізосіб може бути вищим.
Сплачувати цей податок має не сам користувач вручну, а оператор платформи. Він виступатиме податковим агентом: розраховуватиме суму, утримуватиме платіж і перераховуватиме його державі.
| Що змінюється | Як працюватиме |
|---|---|
| Ставка | 10% ПДФО |
| Військовий збір | додатково не стягується |
| Хто сплачує | оператор платформи як податковий агент |
| Декларація для фізособи | подавати не потрібно за цими доходами |
| Продаж особистих речей | до 2000 євро на рік не оподатковується |
| Старт правил | не раніше січня 2027 року |
Що буде з продажем особистих речей
Одне з найчутливіших питань — продаж особистих речей і товарів, що вже були у використанні. Мінфін підкреслює, що дохід до 2000 євро на рік від продажу товарів через цифрові платформи не оподатковуватиметься. Це означає, що разовий продаж старого телефона, дитячого візка, одягу, меблів або інших особистих речей у межах цього ліміту не має потрапляти під оподаткування.
Така норма важлива для звичайних користувачів, які не ведуть бізнес, а просто час від часу продають непотрібні речі. Саме через цю категорію людей початкові версії ініціативи викликали багато критики.
Якщо ж людина системно продає товари або надає послуги через платформи й отримує дохід вище встановлених лімітів, такі операції вже розглядатимуться інакше.
Чи потрібно подавати декларацію
Для фізичних осіб передбачено спрощення: подавати окрему декларацію щодо доходів, отриманих через платформи, не потрібно. Усі розрахунки має виконувати оператор платформи. Саме він утримає податок і перерахує його до бюджету.
Це робить механізм простішим для користувача. Людині не доведеться самостійно розраховувати податок, шукати потрібні форми звітності та подавати документи до податкової щодо таких доходів. Однак це не означає, що всі операції будуть повністю невидимими: навпаки, платформа передаватиме дані в межах установленої процедури.
Коли закон почне працювати
Формально нові правила мають почати діяти не раніше січня 2027 року. Однак фактичний запуск може зайняти більше часу. Для повноцінної роботи механізму Україні потрібно підписати міжнародні меморандуми, налагодити обмін інформацією і підготувати технічну систему.
Тому реальне застосування закону може зміститися ближче до 2028 року. Це означає, що для користувачів не має відбутися миттєвих змін уже наступного дня після ухвалення закону. Перехід залежатиме від підготовки платформ, податкової інфраструктури та міжнародних процедур.
Кого можуть торкнутися нові правила
Нові правила передусім стосуються тих, хто отримує регулярний дохід через цифрові платформи. Це можуть бути продавці товарів, виконавці послуг, орендодавці, водії, кур’єри та інші користувачі онлайн-сервісів.
Закон може торкнутися:
- людей, які системно продають товари через інтернет;
- користувачів платформ для надання послуг;
- орендодавців житла або транспорту;
- самозайнятих осіб, які працюють через онлайн-сервіси;
- платформ, які організовують угоди та платежі;
- міжнародних цифрових сервісів, що працюють з українським ринком.
При цьому продаж особистих речей у межах 2000 євро на рік має залишатися без оподаткування.
Що зміниться для бізнесу і платформ
Для цифрових платформ новий закон означає додаткові обов’язки. Вони мають ідентифікувати користувачів, збирати інформацію про доходи, звітувати перед податковою і виконувати функцію податкового агента. Для нерезидентських платформ також передбачені окремі правила звітності та можливість сплати в іноземній валюті.
З погляду держави, це має допомогти вивести частину цифрових доходів із тіні. З погляду бізнесу, важливим стало те, що фінальна редакція прибрала найбільш жорсткі норми, які критикували учасники ринку.
Саме тому після доопрацювання документ отримав більше підтримки з боку бізнес-асоціацій та учасників цифрового ринку.
Що важливо знати звичайним користувачам
Багато користувачів побоювалися, що тепер податок братимуть із кожної проданої речі. Але фінальна логіка закону виглядає м’якше. Разові продажі особистих речей у межах ліміту не мають оподатковуватися, а декларації щодо таких доходів фізичним особам подавати не доведеться.
Головні правила можна сформулювати так:
- окремого «податку на OLX» як самостійного збору не вводять;
- йдеться про доходи через цифрові платформи;
- для фізосіб передбачена ставка 10% ПДФО;
- додатковий військовий збір не стягується;
- продажі особистих речей до 2000 євро на рік не оподатковуються;
- податковим агентом буде оператор платформи;
- декларацію щодо таких доходів подавати не потрібно;
- запуск очікується не раніше 2027 року.
Чому закон викликав резонанс
Тема стала резонансною, тому що онлайн-продажі давно стали частиною повсякденного життя. Люди продають речі після переїзду, дитячий одяг, техніку, книги, меблі, інструменти та інші товари. Тому ідея податкового контролю за цифровими платформами одразу викликала побоювання, що звичайних громадян почнуть масово штрафувати або змушувати платити податок із побутових продажів.
Після доопрацювання документа акцент змінився. Закон більше спрямований на системні доходи через платформи, а не на випадковий продаж особистих речей. Водночас питання практичного застосування все одно залишається важливим: багато залежатиме від підзаконних актів, технічних правил і того, як саме платформи реалізують нові обов’язки.
Для звичайного користувача головний ризик — не сам факт ухвалення закону, а нерозуміння, де закінчується разовий продаж особистих речей і починається регулярний дохід.
Що потрібно запам’ятати
Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який у суспільстві називають «податком на OLX». Документ передбачає автоматичний обмін інформацією, ставку 10% ПДФО без окремого військового збору і звільнення від податку для продажу особистих речей у межах 2000 євро на рік. Фізичним особам не потрібно буде самостійно подавати декларації щодо таких доходів — розрахунок і сплату має виконувати оператор платформи. Нові правила почнуть діяти не раніше січня 2027 року, а фактичний запуск механізму може зайняти більше часу.
Тим часом Crocs та Red Bull Racing випустили гоночні капці F1, дізнайтеся коли старт продажу, ціни й головні деталі колекції.
