З 23 жовтня 2026 року єдину квартиру чи будинок боржника не можуть забрати за комунальні борги, якщо сума стягнення не перевищує 432 350 грн. Раніше межа була приблизно 170 тис. грн, тож запас для боржників зріс більш ніж удвічі — але сам обов’язок платити за тепло, воду й газ нікуди не зник.
Нові правила запрацювали за законом №4833-IX від 7 квітня 2026 року про вдосконалення виконавчого провадження. Пояснення дав Міністерство юстиції, деталі зібрали 7eminar та MY.UA. Нижче — відповіді на питання, які найчастіше ставлять боржники.
1. Чи можуть забрати квартиру за борги за комуналку?
Можуть, але лише в рідкісних випадках. Якщо житло єдине, а сума стягнення у виконавчому провадженні не перевищує 50 мінімальних зарплат, стягнення на нього за загальним правилом не звертають. За словами заступника міністра юстиції Андрія Гайченка, у 99,999% випадків єдине житло за комунальні борги забирати не будуть.
2. Звідки взялася сума 432 350 грн?
Це 50 мінімальних зарплат по 8647 грн. До 23 жовтня захисний поріг становив 20 мінімальних зарплат — близько 170 тис. грн.
3. Скільки треба не платити, щоб набігла така сума?
Мін’юст рахує так: за платіжки 6 тис. грн на місяць — приблизно шість років повної несплати.
Приклад. Пенсіонерка з Харкова живе в однокімнатній квартирі й узимку отримує рахунки разом приблизно на 3200 грн на місяць. Щоб борг сягнув 432 350 грн, їй довелося б не платити 135 місяців — понад 11 років. Родина з двома дітьми у трикімнатній квартирі з платіжками 8000 грн дійде до межі за 54 місяці, тобто за 4,5 року.
4. Перевищив поріг — значить, квартиру заберуть автоматично?
Ні. Мін’юст окремо наголошує, що навіть перевищення суми не означає автоматичного стягнення житла. Стягнення можливе лише за процедурою, визначеною законом, через виконавче провадження.
5. Якщо квартира не єдина?
Підвищений поріг захищає саме єдине житло. Якщо у боржника є друга квартира, будинок чи інше майно, виконавець може звертати стягнення на нього за загальними правилами.
6. Чи є окремий захист для військових?
Так. Закон додатково захищає єдине житло військовослужбовців. За переказом MY.UA, його не можна стягнути незалежно від суми боргу, поки триває воєнний стан, і ще рік після його завершення.
7. Що з боржниками з прифронтових і окупованих територій?
Для людей, які мають борги за комунальні послуги і проживають на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях, закон передбачає окремі гарантії у виконавчому провадженні. За даними MY.UA, ідеться про зняття арештів і виключення з Єдиного реєстру боржників на час воєнного стану. Чи потрапляє ваша громада до переліку, перевіряйте за актуальним переліком Мінрозвитку.
8. Борг сплатив, а рахунок досі під арештом. Що робити?
Якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат (86 470 грн), арешт тепер знімають автоматично — не пізніше наступного дня після повної оплати. Умова: банк має бути підключений до автоматизованої системи виконавчого провадження. Сплатити можна в «Дії», «Приват24» чи застосунку monobank. Якщо арешт не зник, телефонуйте виконавцю (номер є в документах провадження) або в контакт-центр виконавчої служби. Детально про ці зміни ми писали в матеріалі про зняття арешту з рахунку після оплати боргу.
9. Тож за комуналку можна не платити?
Ні. Постачальники й далі стягують борги через суд, а виконавці можуть арештовувати рахунки й списувати частину доходів. За перше півріччя 2026 року, за даними, які наводить MY.UA, виконавці відкрили понад 108 тис. нових проваджень щодо комунальних боргів, найбільше — за теплопостачання.
Якщо борг уже накопичився, звертайтеся до постачальника щодо розстрочки, а за юридичною допомогою — до безоплатної правової допомоги чи юриста. Довідку щодо субсидії, яка може зменшити майбутні рахунки, дадуть у ПФУ або ЦНАП.
Що далі: правила вже діють. Поріг прив’язаний до мінімальної зарплати, тож у гривнях він змінюватиметься разом із нею.
Фото: багатоповерхівки на Салтівці в Харкові, архівне фото 2019 року. Світлана Узких, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.
