Володимир Зеленський підписав указ №687/2025 про призначення Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду України. Це рішення офіційно оприлюднено на сайті глави держави й стало наступним кроком у доукомплектуванні складу КСУ після відновлення кворуму в липні. Про це повідомляє редакція “Життя 24/7”.
Після призначення Барабаша у складі Суду — 13 із 18 суддів, тож інституційна спроможність КСУ посилюється. Для ухвалення рішень Велика палата має зібрати щонайменше 12 суддів — саме цей бар’єр був відновлений у липні після присяги Олександра Водяннікова.
Ключові факти про Юрія Барабаша
Юрій Барабаш — доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (Харків). Він є членом-кореспондентом Національної академії правових наук України та лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Наукові інтереси зосереджені на конституційному праві та конституційному судочинстві.
Освіта та наукові ступені
Барабаш має ступінь доктора юридичних наук (2009) і вчене звання професора (2012). Він підготував низку наукових праць і монографій, серед яких дослідження з парламентського контролю та державно-правових конфліктів. Виступав із лекціями у провідних університетах за кордоном і консультував суддів КСУ у спеціальних провадженнях.
Професійні ролі та експертність
З 2019 року Юрій Барабаш очолює Науково-консультативну (Research & Advisory) раду Конституційного Суду України — дорадчий орган із провідних науковців-правників, що готують експертні висновки для Суду. Цей статус підтверджено на офіційному сайті КСУ.
Як відбувалося призначення: конкурс, ДГЕ і указ
Добір на посади суддів КСУ за президентською квотою відбувається із залученням Дорадчої групи експертів (ДГЕ) — незалежного органу, який оцінює доброчесність та професійну компетентність кандидатів. 14 січня 2025 року ДГЕ провела публічні співбесіди з Юрієм Барабашем та іншими претендентами; за підсумком оцінювання Барабаш отримав «прохідні» бали й був рекомендований.
1 липня–3 липня 2025 року, після призначення і присяги ще одного кандидата за президентською квотою — Олександра Водяннікова — КСУ відновив кворум (12 суддів). У вересні Зеленський підписав указ №687/2025 про призначення Барабаша, що збільшило склад до 13 суддів із 18 та додатково підсилило спроможність Суду.
Дорадча група експертів: роль і критерії
Дорадча група експертів (ДГЕ) була створена як запобіжник політичного впливу на відбір суддів КСУ. Вона оцінює кандидатів за трьома блоками: професійна компетентність, доброчесність та етика. Це відповідає європейським стандартам і вимогам ЄС, адже прозорий конкурс — одна з умов подальшої інтеграції України до Євросоюзу.
Представники групи неодноразово наголошували на важливості цього механізму. Так, один із членів ДГЕ під час публічних слухань заявив:
«Наша мета — забезпечити, щоб до Конституційного Суду потрапляли не лише висококваліфіковані юристи, а й особистості з бездоганною репутацією. Лише тоді суспільство повірить у незалежність суду».
Публічність співбесід і оприлюднення списків кандидатів — ще один елемент реформи, що дозволяє громадськості контролювати процес.
Що означає указ №687/2025
Підписання указу Президента стало завершальним етапом конкурсної процедури. Цей документ формально запускає дев’ятирічний термін повноважень судді з моменту складення присяги.
Юристи пояснюють, що значення указу виходить за рамки звичайного кадрового призначення. Один із експертів конституційного права підкреслив:
«Це рішення — сигнал для міжнародних партнерів, що Україна дотримується своїх зобов’язань у частині прозорості відбору суддів. Барабаш — представник академічного середовища, і його прихід у КСУ посилить наукову основу ухвалюваних рішень».
Сам текст указу доступний на сайті Офісу Президента, що забезпечує відкритість і легітимність процесу.
Що змінюється для Конституційного Суду
У липні 2025 року, після складання присяги Олександром Водянніковим, Суд відновив кворум — 12 суддів. Це дозволило повернутися до розгляду ключових подань і конституційних скарг. Для ухвалення рішення Велика палата потребує щонайменше 10 голосів.
Призначення Юрія Барабаша стало додатковим «запасом міцності» для роботи Суду. Тепер у складі — 13 суддів із 18. Це зменшує ризики зриву засідань через хвороби чи відрядження окремих суддів.
Як зазначив один із представників суддівського корпусу:
«Повернення до повноцінної роботи Суду означає відновлення довіри громадян. Конституційний Суд — це не просто орган, він гарантує дотримання основного закону країни».
Водночас у складі КСУ залишаються п’ять вакантних місць. Їх мають заповнити за квотами Верховної Ради та з’їзду суддів. Це — наступний крок у реформі, адже лише повністю укомплектований Суд здатний працювати без перебоїв.
Науковий доробок і міжнародні проєкти
Окрім академічної роботи у Харкові, Барабаш залучався як експерт до міжнародних ініціатив: готував висновки для реформування конституційного правопорядку в Білорусі (в межах роботи з International IDEA) та читав лекції у провідних університетах США й Бразилії. Його індивідуальні монографії присвячені парламентському контролю та державно-правовим конфліктам; у співавторстві — роботам про конституційні скарги та європейську інтеграцію. За наукові здобутки відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки.
Досьє: кар’єрні віхи та громадська діяльність
Юрій Барабаш належить до харківської школи конституційного права, яка відома своїм системним підходом до розвитку юридичної науки та освіти. Протягом багатьох років він обіймав керівні посади у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, зосереджуючись не лише на академічній роботі, а й на побудові міжнародних партнерств. Його діяльність у сфері освіти сприяла підготовці нового покоління українських юристів, що відповідають сучасним викликам та європейським стандартам.
Як голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, він координував роботу провідних науковців, залучених до підготовки експертних висновків для Суду. Саме ці висновки нерідко впливають на аргументацію та зміст рішень КСУ. У публікаціях медіа неодноразово підкреслювалася його участь у конкурсному доборі, де важливу роль відігравав «міжнародний голос» — оцінки незалежних іноземних експертів, що підтвердили його доброчесність і високий рівень компетентності.
Після вересневого указу Президента 2025 року Юрій Барабаш увійшов до складу Конституційного Суду як 13-й суддя. Це дозволило посилити кадровий баланс і забезпечити стабільність у роботі Суду, що раніше залишався на межі блокування через нестачу суддів.
Чому це важливо для суспільства
Конституційний Суд України відіграє ключову роль у функціонуванні держави, адже ухвалює рішення, які впливають на:
- стабільність державної влади та взаємодію між її гілками;
- захист прав людини через механізм конституційної скарги;
- економічне середовище, адже передбачуваний правопорядок є основою інвестиційної привабливості;
- євроінтеграційний процес, оскільки прозорість і незалежність судової влади є вимогами ЄС.
Заповнення вакансій у КСУ не можна вважати формальністю. Це безпосередньо впливає на якість правосуддя і довіру суспільства до державних інституцій. Призначення Юрія Барабаша символізує перехід від політичних домовленостей до професійних і науково обґрунтованих рішень. Його глибокий академічний та практичний досвід здатний посилити аргументацію судових рішень, а також надати їм більшої ваги як усередині країни, так і на міжнародному рівні.
У час, коли Україна перебуває в умовах війни та водночас проводить масштабні реформи, такі кадрові призначення набувають особливої ваги. Вони демонструють стійкість державних інституцій і здатність країни розвиватися навіть у найскладніших умовах. Адже поки на фронті тривають бої — зокрема, росіяни намагаються захопити Кам’янське та Плавні, але ЗСУ тримають оборону, — на правовому рівні держава забезпечує стабільність і рухається вперед у напрямку європейської інтеграції.