Існує популярний міф, що бджола обов’язково гине після укусу людини. І хоча це дійсно стосується багатьох видів бджіл, ця доля не є загальною для всіх.
Медоносні бджоли (Apis mellifera), яких часто можна зустріти в повсякденному житті, мають зазубрене жало. Коли така бджола вжалить людину, її жало застрягає в шкірі, і, намагаючись відлетіти, вона відриває частину свого черевця разом із жалом, що призводить до її загибелі.
Однак у світі бджіл існує велике різноманіття видів. Наприклад, безжальні бджоли (триба Meliponini) зовсім не мають жала, тому не можуть жалити. Вони захищаються іншими способами, наприклад, кусаються щелепами або виділяють речовини, що відлякують ворогів.
Що стосується бджіл родини Andrenidae (земляні бджоли або андреніди), то вони мають жало, але воно значно менш розвинене, ніж у медоносних бджіл. Андреніди зазвичай менш агресивні і рідко використовують своє жало для захисту. Коли ж вони все-таки жалять, їхнє жало не має зазубрин, тому бджола може безпечно відлетіти, не втрачаючи жала.
Інші види, такі як джмелі, шершні і оси, можуть жалити багато разів, оскільки їхнє жало не має зазубрин.
Біологи підкреслюють, що бджоли зазвичай стають агресивними тільки тоді, коли захищають свій вулик. Часто укуси, які приписують бджолам, насправді здійснюють оси, які є більш сміливими і агресивними. Тому репутація бджіл як агресивних комах може бути помилковою. Розуміння цих аспектів допомагає розвіяти популярні міфи і краще зрозуміти поведінку бджіл у природі.
