Європейський Союз зіткнувся з новою проблемою під час узгодження санкційної політики проти Росії. Якщо раніше більшість обмежень ухвалювали відносно швидко, то робота над 21-м пакетом показала: домогтися одностайної підтримки стає дедалі складніше. Про це пише “Життя 24/7”.
Кожен новий етап переговорів супроводжується тривалими дискусіями, вимогами окремих держав і пошуком компромісів. Експерти вважають, що саме тому 21-й пакет може стати останнім, який вдалося погодити у звичному форматі. Надалі Брюсселю доведеться шукати нові механізми тиску на Москву або змінювати сам підхід до ухвалення подібних рішень.
Що більше санкційних пакетів уже ухвалено, то важче знаходити нові обмеження, які водночас будуть болючими для Росії та прийнятними для всіх країн Євросоюзу.
Чому узгоджувати санкції стає складніше
Головна причина полягає у необхідності одностайного рішення всіх держав — членів ЄС. Будь-яка країна може заблокувати ухвалення чергового пакета, якщо вважатиме окремі заходи невигідними для власної економіки.
Під час обговорення 21-го пакета одразу кілька держав виступили зі своїми вимогами. У результаті переговори тривали значно довше, ніж зазвичай, а частину початкових пропозицій змінили або пом’якшили заради досягнення компромісу.
Подібна ситуація показує, що з кожним новим пакетом стає дедалі важче зберігати колишню єдність.
Які чинники ускладнюють запровадження нових обмежень
За кілька років санкційного тиску Євросоюз уже запровадив масштабні обмеження проти російських банків, енергетики, промисловості, транспорту та окремих фізичних осіб.
Тепер виникають нові складнощі:
- багато очевидних санкційних заходів уже реалізовано;
- частина обмежень може зачепити інтереси європейського бізнесу;
- держави по-різному оцінюють економічні наслідки;
- деякі країни вимагають винятків для окремих галузей;
- пошук компромісу займає дедалі більше часу.
Саме тому переговори стають значно складнішими, ніж кілька років тому.
Що увійшло до 21-го пакета санкцій
Попри тривалі переговори, країни ЄС усе ж змогли погодити новий пакет обмежень.
Він передбачає посилення тиску одразу за кількома напрямами:
| Напрям | Які заходи передбачено |
|---|---|
| Енергетика | Додаткові обмеження проти російського енергетичного сектору |
| Фінансова сфера | Нові санкції проти банків і фінансових організацій |
| Криптовалюти | Обмеження для криптовалютних сервісів, пов’язаних із Росією |
| Торгівля | Розширення експортних та імпортних обмежень |
| Військово-промисловий комплекс | Нові заходи проти підприємств, пов’язаних із виробництвом озброєнь |
| Тіньовий флот | Розширення санкцій проти суден, які беруть участь в обході обмежень |
Крім того, санкційні списки доповнили десятками фізичних осіб та організацій.
Чому деякі країни вимагали поступок
Під час переговорів окремі держави домагалися винятків для тих сфер, які безпосередньо впливають на їхню національну економіку.
У результаті обговорень Єврокомісії довелося шукати компромісні рішення. В окремих випадках спірні положення коригували або вилучали, щоб зберегти єдність країн Європейського Союзу.
Саме такі поступки, на думку аналітиків, можуть стати постійною практикою під час обговорення майбутніх санкцій.
Що більше держав починають захищати власні економічні інтереси, то складніше стає узгоджувати нові обмеження.
Чи може 21-й пакет стати останнім
Експерти не стверджують, що санкційна політика ЄС завершиться саме зараз. Однак вони зазначають: попередня модель постійного розширення обмежень поступово вичерпує свої можливості.
Причин кілька:
- більшість найчутливіших санкцій уже діє;
- кожне нове обмеження потребує складних переговорів;
- зростає кількість взаємних компромісів;
- економічні наслідки починають зачіпати сам Євросоюз;
- окремі держави дедалі активніше використовують право вето.
Тому надалі Брюссель може зосередитися не стільки на розробленні нових пакетів, скільки на жорсткішому контролі за виконанням уже чинних обмежень.
Які варіанти розглядає Євросоюз
Навіть якщо нові масштабні пакети ухвалюватимуть рідше, це не означає послаблення тиску на Росію.
Серед можливих напрямів подальшої політики називають:
- посилення контролю за обходом санкцій;
- запровадження точкових обмежень проти окремих компаній;
- розширення санкційних списків фізичних осіб;
- посилення контролю над постачанням технологій подвійного призначення;
- координацію дій із партнерами за межами ЄС.
Такі заходи дозволяють зберігати санкційний тиск навіть без ухвалення масштабних пакетів.
Що означає ситуація для України
Для України принципово важливим залишається збереження єдиної позиції європейських партнерів. Саме тому досягнення компромісів усередині ЄС залишається одним із ключових завдань європейської політики.
Водночас сам факт складних переговорів не означає відмову Євросоюзу від санкційного курсу. Радше йдеться про перехід до складнішої моделі ухвалення рішень, у якій кожен новий пакет потребує значно більших дипломатичних зусиль.
Головний висновок
Робота над 21-м пакетом санкцій показала, що всередині Європейського Союзу стає дедалі важче досягати одностайності. Тривалі переговори, вимоги окремих держав і численні компроміси свідчать про поступове ускладнення санкційної політики.
Попри це, Євросоюз продовжує посилювати тиск на Росію. Однак надалі акцент може зміститися з регулярного ухвалення нових масштабних пакетів на підвищення ефективності вже чинних обмежень, боротьбу з їхнім обходом і точкові санкційні заходи.
До цього Путін виступив із заявою щодо завершення війни в України.
