15 Червня, 2024
Україна, Черкаси, пр-т Шевченка 17
Технології

Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про “п’ятирічку” президента Зеленського і що далі

Фото: президент України Володимир Зеленський (Getty Images) Автор: Анна Березіна

Рівно п’ять років тому, 20 травня 2019, відбулася інавгурація Володимира Зеленського. Заручившись рекордною підтримкою виборців, відомий шоумен без досвіду в політиці обійняв посаду глави України із програмою кардинальних реформ. Однак саме на час його президентства випали найважчі випробування для нашої країни.

РБК-Україна в матеріалі нижче зібрало хронологію головних подій за п’ять років Зеленського у владі.

Під час підготовки використовувалися: інформація з Wikipedia, портал Офісу президента, публікації Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, заява спікера ВР Руслана Стефанчука.

Зміст:

  • Новорічне звернення та передвиборча кампанія Зеленського
  • Дебати на “Олімпійському”
  • Вибори з рекордною підтримкою
  • Інавгурація
  • Розпуск Ради
  • Зустріч із Путіним
  • Пандемія COVID-19
  • Повномасштабна війна
  • Завершення каденції Зеленського. Що далі?

Новорічне звернення та передвиборча кампанія Зеленського

Володимир Зеленський оголосив про намір балотуватися на посаду глави держави під час трансляції “Вечірнього кварталу” на каналі 1+1 в новорічну ніч 2019.

Відомий українським глядачам актор та шоумен заявив, що обирає політику.

Розмови про те, що Зеленський може стати кандидатом у президенти України почалися саме після виходу комедійного серіалу “Слуга народу”, в якому той зіграв головну роль. У 2017 році була офіційно зареєстрована партія “Слуга народу”, а 21 січня 2019 ця політсила висунула Зеленського в президенти.

При цьому у штабі кандидата заперечували зв’язок його серіального образу “президента з народу” з передвиборчою кампанією.

Володимир Зеленський позиціював себе як альтернативу старій політичній системі та старим політикам.

У своїй передвиборчій програмі він обіцяв реформувати економіку, зокрема “вивести її з тіні” та зробити прозорою, запровадити “нульові декларації” для бізнесу, перейти від солідарної до накопичувальної системи пенсій, “капітально ремонтувати інфраструктуру”.

Одним із основних завдань Зеленський ставив собі мир в Україні, повернення окупованих територій і змушення країни-агресора РФ відшкодувати завдані Україні збитки. Він підтримав шлях України до НАТО, але запропонував спочатку провести референдум.

Дебати на “Олімпійському”

Основним конкурентом Володимира Зеленського був діючий на той момент глава держави Петро Порошенко. Після першого туру голосування, де обидва кандидати набрали найбільшу кількість голосів (Зеленський – 30,24% голосів, Порошенко – 15,95%), відбулися їх публічні дебати.

Подія на НСК “Олімпійський” зібрала понад 20 тисяч глядачів. Ідея обрати стадіон для дебатів належала Володимиру Зеленському.

Протягом години кандидати ставили питання один одному та зверталися до виборців.

Зеленський озвучив перелік питань до Порошенка, зокрема, чому Україна є найбіднішою державою при найбагатшому президенті, чому не знайшли підпалювачів військових складів, чому ніхто не сидить за Іловайськ і Дебальцеве, чому невідомі вбивці героїв Майдану, куди поділися карпатські ліси, чому не знята недоторканість з депутатів та інші. Петро Порошенко на це заявив, що його опонент “тотально некомпетентний”, адже відповіді на всі ці питання він уже давав.


Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про "п'ятирічку" президента Зеленського і що далі

Фото: дебати Зеленського і Порошенка на НСК “Олімпійський” (Віталій Носач, РБК-Україна)

Також під час дебатів Зеленський казав, що Порошенко йому не опонент, а радше вирок. Порошенко своєю чергою питав Зеленського про співпрацю із Ігорем Коломойським та заявив: “Ви – не кіт в мішку, Ви – мішок, а в вашому мішку – чорти й коти!”.

Під час дебатів неоднозначно були сприйняті слова Зеленського, коли він, звинувачуючи Порошенка у продовженні ведення бізнесу на непідконтрольній території України та РФ, назвав військових так званих “ЛДНР” “повстанцями”.

Обидва кандидати говорили про прагнення закінчити війну в Україні. На сцені Порошенко і Зеленський стали на коліна на знак пошани до родичів загиблих під час АТО/ООС. “З приводу війни: ми зробимо все, щоб її закінчити”, – пообіцяв Зеленський.

Вибори з рекордною підтримкою

У другому турі голосування Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів, а Петро Порошенко – 24,45%. Явка виборців склала 61,37%.

Зеленський переміг майже в усіх регіонах України. Порошенко набрав більше голосів за суперника лише у Львівській області та в закордонному виборчому окрузі.

Примітно, що такий відсоток підтримки переможця президентських виборів є максимальним з усіх проведених виборів за часів незалежної України. Найближчий результат – 61,59% підтримки отримав Леонід Кравчук на виборах 1991 року.


Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про "п'ятирічку" президента Зеленського і що далі

Фото: Зеленський здобув перемогу з рекордною підтримкою виборців (Віталій Носач, РБК-Україна)

Інавгурація

Офіційна церемонія інавгурації Володимира Зеленського відбулася 20 травня 2019 року. Новообраний президент пройшов через площу Конституції перед будівлею Ради, вітався з фанатами та фотографувався.

Кожен з нас Президент. Не 73 відсотки, які за мене голосували, а всі 100 відсотків українців. Це не моя, це наша спільна перемога. І це – наш спільний шанс. За який ми несемо спільну відповідальність”, – заявив Зеленський у своїй інавгураційній промові.

Під час виступу він також запевнив, що заради миру на Донбасі готовий зробити все, навіть утратити крісло глави держави.

“Я готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наші території! Ніколи! Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати. І ми готові до діалогу”, – казав він.

Президент звернувся до депутатів із закликом ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, виборчий кодекс. Тоді ж він попросив Раду звільнити з посад голову СБУ, генпрокурора та міністра оборони.

Розпуск Ради

Першим рішенням Зеленського як президента став розпуск парламенту та призначення позачергових виборів на 21 липня 2019 (замість чергових 27 жовтня).

Головною причиною розпуску Ради лідер країни називав дуже низьку довіру громадян до парламенту та відсутність коаліції.

За результатами виборів до ВР IX-го скликання президентська партія “Слуга народу” отримала більшість мандатів (254 з 450) і право коаліції депутатських фракцій.

Зустріч із Путіним

Після вступу на посаду президента Володимир Зеленський провів кілька телефонних переговорів із лідером РФ Володимиром Путіним і лише один раз зустрівся з ним особисто.

Зустріч відбулася 9 грудня 2019 року в Парижі під час саміту “Нормандської четвірки”. Вона тривала 2 години, лідери країн також спілкувалися “тет-а-тет” протягом 15 хвилин.

За результатами домовилися про відведення військ від лінії розмежування на сході України на трьох ділянках (Росія тоді наполягала на повному відведенні). Також домовилися про масштабний обмін полоненими та спілкувалися про розблокування транзиту російського газу через Україну.


Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про "п'ятирічку" президента Зеленського і що далі

Фото: Зеленський зустрівся з Путиним на переговорах “Нормандської четвірки”(kremlin.ru)

Як згодом згадував Зеленський про зустріч із Путіним, розмова “була довгою та в різних тональностях”.

“Я йому говорив, що Мінські угоди не спрацюють, бо сама тематика відведення військ вздовж лінії зіткнення не працююча… Я показував: подивись, за який час ми відвели. Я йому показав, що ми будемо 20 років відводити, це значить, що ми будемо 20 років знаходитись у стані замороженого конфлікту, який говорить про те, що війна не закінчилась. Ось про що ми говорили. Дуже довго про це говорили, торгувались”, – розповів Зеленський на пресконференції у лютому 2024.

Також президент України зазначив, що Путін на зустрічі постійно казав про необхідність припинення вогню. “Але як це може спрацювати, ми потім побачили. Кілька місяців щось там пробувало працювати, але все одно потім були втрати”, – підкреслив Зеленський.

Пандемія COVID-19

Пандемія коронавірусу стала викликом для усього світу. В Україні на спалах хвороби відреагували введенням суворих карантинних обмежень.

З появою вакцини від COVID-19 в Україні Володимир Зеленський серед перших зробив щеплення в березні 2021 разом із військовими лікарями та захисниками з передової, коли перебував у поїздці на Луганщину. Президент закликав всіх українців вакцинуватися, “щоб знову жити без обмежень”.


Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про "п'ятирічку" президента Зеленського і що далі

Фото: президент вакцинувався у числі перших (president.gov.ua)

Для стимулювання людей до вакцинації у грудні 2021 року президент оголосив про запуск державної програми єПідтримка, що передбачала виплату 1000 грн громадянам, які пройшли повну вакцинацію проти COVID-19 та отримали сертифікат у “Дії”. Кошти можна було витратити на спорт, на концерти на кіно, театри, музеї, книги, подорожі Україною.

Повномасштабна війна

В перший день повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 Володимир Зеленський оголосив про введення воєнного стану в Україні.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Володимир Зеленський (@zelenskyy_official)

Президент залишився в Києві, хоча США та багато інших держав пропонували йому евакуацію, щоб продовжувати керувати країною в еміграції. На цю пропозицію Зеленський відповів: “Мені потрібна зброя, а не евакуація”.

Від початку великої війни президент щоденно записував звернення до українців, також він звертався до міжнародної спільноти, щоб залучити якомога ширшу підтримку країн для відсічі російської агресії.

28 лютого 2022 глава держави, прем’єр та спікер спільно підписали заявку на членство у Європейському Союзі, а 30 вересня Зеленський затвердив заявку на прискорений вступ України до НАТО.


Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про "п'ятирічку" президента Зеленського і що далі

Фото: під час війни Зеленський підписав заявки про вступ України в ЄС та НАТО (t.me/V_Zelenskiy_official)

Двічі Зеленський виступав у Конгресі США, брав участь у саміті НАТО, а на переговорах G20 лідер України виклав своє бачення справедливого закінчення війни у вигляді “формули миру” з 10 пунктів:

  • Радіаційна та ядерна безпека.
  • Продовольча безпека.
  • Енергетична безпека.
  • Звільнення всіх полонених і депортованих.
  • Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
  • Виведення російських військ і припинення бойових дій.
  • Повернення справедливості (компенсації за збитки, спецтрибунал).
  • Протидія екоциду.
  • Недопущення ескалації.
  • Фіксація закінчення війни.

Зеленський часто буває у прифронтових містах та відвідує бійців на передових позиціях. Зокрема, під час запеклих боїв він був у Бахмуті, Авдіївці. У перші дні після деокупації приїздив у Бучу, Ізюм, Херсон.


Зустріч із Путіним, ковід та війна. Головне про "п'ятирічку" президента Зеленського і що далі

Фото: Володимир Зеленський у звільненій Бучі (t.me/ressentiment channel)

У 2022 році американський журнал Time оголосив Зеленського людиною року. Свій вибір пояснили впливом президента України на боротьбу за демократичні цінності у світі.

Британське видання Financial Times також назвало пукраїнського лідера “Людиною року-2022”, відзначивши що той є “втіленням мужності та стійкості українського народу у боротьбі проти російської агресії”.

У 2023-му Time знову присвятив матеріал лідеру України. На обкладинці розмістили цитату Зеленського: “Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я”. При цьому у статті йшлося, з якими труднощами зіткнувся Зеленський, щоб утримати увагу міжнародної спільноти до війни в Україні.

Завершення каденції Зеленського. Що далі?

Чергові вибори президента України мали відбутися 31 березня 2024. Але їх відклали, оскільки в країні діє воєнний стан через повномасштабне російське вторгнення. Те саме стосується і парламентських виборів.

Як пояснював спікер ВР Руслан Стефанчук, Конституція не забороняє проведення виборів під час війни, але заборона міститься у законі України “Про правовий режим воєнного стану”.

Серед причин, чому вибори наразі неможливі, сам Володимир Зеленський зазначив, що для цього спочатку потрібно змінити законодавство. За його словами, також важлива повага до військових на фронті, які повинні мати право на волевиявлення. Крім того, необхідна окрема інфраструктура, яка дозволила б брати участь у голосуванні українцям, які перебувають за межами країни.

Таким чином, повноваження президента офіційно продовжуються до часу проведення нових виборів та процедур передачі влади новообраному вже після завершення війни. Про це наголосили в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також зазначили, що в поточних умовах не можна гарантувати безпеку та представництво виборців.

Водночас тему виборів в Україні розкручує російська пропаганда. Зокрема у розвідці США заявили, що спостерігають посилення дезінформації зі сторони РФ з метою розпалити критику проти Зеленського та його здатності керувати державою через нібито втрату “легітимності”.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

www.rbc.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *