Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

«Опозиційна платформа – За життя» внесе суттєві правки до законопроекту №1210, щоб змінити сировинну модель розвитку країни

Головна мета будь-якої податкової чи митної реформи – це стимулювання інвестиційного, економічного, технологічного розвитку для того, щоб підвищити конкурентоспроможність національної економіки та подолати бідність. Зокрема, у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (реєстр. № 1210), серед іншого, пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, а саме до Розділу IХ «Рентна плата» (стаття 252 «Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин»), щодо зростання ставки рентної плати за користування надрами для видобутку залізної руди з 8% до 10% від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Автори законопроекту, пропонуючи такі зміни, виходили з того, що необхідно підвищувати стимули для збільшення обсягів внутрішньої переробки залізорудної сировини. Водночас підвищення ставок рентної плати за користування надрами для видобутку цього виду мінеральної сировини не закладає належних стимулів для її поглибленої переробки. Тому слід звернути увагу саме на економічні аспекти розвитку і функціонування в Україні таких важливих галузей, як металургійна та гірничодобувна.

По-перше, базою нарахування рентної плати за видобуток залізної руди є вартість одиниці товарної продукції гірничого підприємства, яка розраховується на основі врахування рівня рентабельності гірничого підприємства. Йдеться про надприбутковий бізнес, рентабельність якого перевищує 200%. Тож запропоноване підняття ренти не призведе до погіршення стану металургійної галузі в країні, натомість воно сприятиме підвищенню соціальних стандартів  за рахунок перерозподілу фінансових надходжень до бюджету. Зростатимуть прожитковий мінімум, мінімальна пенсія, мінімальна заробітна плата, а також збільшаться обсяги коштів, що виділяються на субсидії.

По-друге, реформа системи рентного регулювання надрокористування повинна носити комплексний, а не вибірковий характер і охоплювати видобуток усіх видів мінеральної сировини, зокрема марганцевих руд, щоб запобігти проявам згортання ділової активності та скороченню зайнятих у видобувній промисловості в цілому. Водночас необхідно підвищувати стимули для збільшення обсягів внутрішньої переробки залізорудної сировини.

По-третє, за даними Держстату, питома вага експорту руди в товарній структурі експорту України у 2019 році становить 7,7%. В останні роки спостерігається зростання вартості експорту руд і концентратів залізних (в 2016-му – $1,83 млрд, 2017-му – $2,59 млрд, 2018-му – $2,87 млрд). Для подолання тенденції до зростання сировинного експорту, зокрема залізної руди, та для розвитку металургійної галузі необхідно не стільки робити акцент на піднятті ренти, скільки внести зміни до Митного кодексу України і встановити експортне мито на залізну руду (прикладом цього можуть бути запроваджені  мита на експорт насіння соняшнику і мита на експорт металобрухту). Це стимулюватиме переробку руди та сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету і підвищенню обсягів фінансування соціальних програм, зростанню занятості тощо.

Свого часу Кабінет міністрів України, який очолював Леонід Кучма, для стабілізації економічної ситуації в країні видавав декрети. Зокрема, у 1993 році було прийнято Декрет «Про вивізне (експортне) мито у 1993 році», де «руди і концентрати: залізні, марганцеві» були об’єктами стягнення вивізного (експортного) мита.

По-четверте, автори законопроекту не враховують той факт, що гірничодобувні підприємства для своєчасного поповнення оборотних коштів і збереження робочих місць змушені експортувати залізорудну сировину, оскільки найбільші споживачі цього виду сировини знаходяться на непідконтрольних територіях. Якщо у 2013 році внутрішнє споживання залізорудної сировини складало 42 млн тонн, то у 2018-му – 33 млн тонн. Отже актуалізується питання відновлення традиційних виробничо-продуктових ланцюгів у гірничо-металургійному комплексі, тому необхідним є зняття економічної блокади з окремих районів Донецької та Луганської областей. Це призведе до відновлення коопераційних зв’язків у металургії та інших суміжних секторах промисловості.

Зважаючи на це, законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» потребує внесення до другого читання правок з урахуванням визначених аспектів. Це необхідно зробити, щоб змінити сировинну модель розвитку країни та стимулювати виробництво/експорт продукції з високою доданою вартістю, а також підвищити соціальні стандарти.

 

Олександр Колтунович,

народний депутат України,

«Опозиційна платформа ‒ За життя»

Опубліковано: 24 жовтня 2019
×
Приєднатися