Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Спроба заборонити «Партію Шарія» ‒ черговий крок на шляху до встановлення диктатури та узурпації влади

6 квітня 2021 року в Окружному адміністративному суді м. Києва має відбутися судове засідання за позовом Міністерства юстиції України про заборону політичної партії «Партія Шарія». Це засідання має всі шанси стати черговою демонстративної розправою влади зі своїми політичними противниками, уся «провина» яких полягає у відстоюванні інтересів українських громадян, викритті корупції та принциповій критиці влади.

Системний характер злочинних дій Зеленського та його оточення, які в позасудовому порядку вводять санкції проти українських громадян та юридичних осіб, незаконно і безпідставно забороняють діяльність телевізійних каналів, сьогодні став очевидним і для українців, і для світової спільноти.

Черговим кроком, спрямованим на знищення свободи слова, розправу з неугодними і боротьбу з політичним плюралізмом, має стати отримання Зеленським та його оточенням «політичної атомної бомби» ‒ можливості фактично в ручному режимі розправлятися з конкурентами. Звісно, подібні злочинні дії в корені суперечать Конституції України, яка проголошує, що Україна є демократичною і правовою державою.

Для забезпечення керованості та підконтрольності цієї політичної розправи влада, проігнорувавши Спільний висновок Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ від жовтня 2015 року (CDL (2015) 035), внесла зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні», вивівши цю категорію справ із підсудності Верховного Суду, створивши можливість слухання цієї справи в суді першої інстанції.

Це протирічить пункту 55 Спільного висновку Венеціанської комісії та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, в якому вказувалося, що «відповідно до чинної редакції статті 5 Закону "Про політичні партії в Україні", діяльність політичної партії може бути заборонена за рішенням Верховного Суду України». Венеціанська комісія підкреслювала доцільність збереження норми про Верховний Суд як інстанції, уповноваженої розглядати справи про заборону політичних партій, оскільки зараз це положення виступає додатковим інституційним запобіжником проти потенційних зловживань нормами статті 5...».

Очевидно, що саме Верховний Суд держави повинен розглядати таке важливе і відповідальне питання, як заборона політичної партії. У Німеччині, наприклад, цю функцію покладено виключно на Конституційний Суд (частина друга статті 21 Основного Закону ФРН).

Настільки ж неспроможними виглядають і аргументи на користь заборони «Партії Шарія», які повністю суперечать європейській практиці. Так, Європейський суд з прав людини послідовно дотримується практики, згідно з якою дії окремих членів партії, що суперечать чинному законодавству або мають антиконституційну спрямованість, не можуть стати причиною заборони партії, оскільки буде порушено плюралізм думок, а депутатів від партії незаконно позбавлять мандата.

Для заборони політичної партії суду повинні надати беззаперечні докази протиправної діяльності партії. Інакше суд зобов'язаний відхилити позов Мін'юсту, як це вже було 5 листопада 2004 року, коли Верховний Суд України виніс рішення за позовом Міністерства юстиції України про заборону іншої партії ‒ Комуністичної партії України. У рішенні суду наголошується, що «Міністерством юстиції України суду не надано доказів того, що перераховані в поданні та організовані партією мітинги і демонстрації були спрямовані на розпалювання міжетнічної чи расової ворожнечі та посягання на права і свободи людини, або дані про адміністративне чи кримінальне переслідування членів партії за такі дії... суд, з огляду на вимоги плюралізму думок, свободи поглядів і діяльності політичних партій, з урахуванням передбачених законом обмежень як умов прогресу демократичного суспільства, дійшов висновку про недоведеність підстав для закриття політичної партії».

«Опозиційна платформа ‒ За життя» заявляє, що намагання влади заборонити політичну партію «Партія Шарія», так само як і систематичне переслідування, обшуки і напади націонал-радикалів, котрі співпрацюють з владою, є не чим іншим, як спробою знищити своїх конкурентів і політичних противників, розправитися з опозицією, узурпувати владу.

Активізація Зеленського та його оточення, їхня готовність йти на злочинні дії пояснюються провалом їхньої політики в боротьбі з коронавірусом і в забезпеченні вакцинації населення, небажанням шукати шляхи для встановлення миру на Донбасі та виконання Мінських угод, економічною катастрофою, житлово-комунальним грабунком і тарифним геноцидом. Щоб до народу не могли доносити правду про злочини і помилки влади, щоб розплатитися із зовнішніми і внутрішніми спонсорами режиму, влада Зеленського злочинно закриває телевізійні канали, вводить санкції проти українських громадян і прагне знищити політичні партії, які рішуче виступають проти узурпації влади, політичних репресій та встановлення в Україні диктатури.

 

Партія «Опозиційна платформа ‒ За життя»

Опубліковано: 5 квітня 2021
×
Приєднатися