Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Віктор Медведчук: Зе-олігархізація замість реальної боротьби з монополіями олігархів

Президент Зеленський, використовуючи як інструмент Раду національної безпеки і оборони, продовжує розправу з політичними опонентами. Цього разу ‒ маскуючи її під законодавчу ініціативу, покликану нібито обмежити вплив олігархів на економіку і політику країни, на Верховну Раду і законотворчі процеси в Україні загалом.

«Я запропонував Раді національної безпеки і оборони та Офісу Президента разом з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект. Такого у нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів, фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні, ‒ заявив Зеленський. ‒ Що буде з такими людьми, які вводитимуться санкції, як олігархи перетворюватимуться на бізнесменів...»

Не викликає сумнівів, що чергова ініціатива глави держави, замість того щоб бути інструментом для боротьби з олігархами, в руках Зе-команди стане передусім інструментом для зведення рахунків з опозицією та політичними конкурентами, ще однією можливістю для бездарної «зеленої» влади видавити з великої політики авторитетних опонентів.

Про те, що у реальній деолігархізації Зеленський не зацікавлений, свідчить красномовний факт: саме при ньому, протягом 2019‒2021 років, олігархи більш ніж істотно посилили свої позиції в Україні. Насамперед ‒ за допомогою відверто лобістських законопроектів. А отже, Президент навмисно створює видимість того, що не розуміє процесів посилення фінансово-промислових груп, які тривають.

Наприклад, саме в інтересах найбільшої в Україні фінансово-промислової групи Верховною Радою був проголосований законопроект про продовження особливого періоду дії преференцій для «зеленої енергетики» та скасовано пільговий тариф на електроенергію для населення. В інтересах іншої фінансово-промислової групи ‒ узаконений взаємозалік між компанією «Укрнафта» і держбюджетом України на суму боргу понад 30 млрд грн. На користь третьої ‒ ліквідована норма щодо диференціації промислового і побутового брухту та досі застосовується збитковий для державної «Укрзалізниці» знижений тариф на перевезення залізної руди. А в інтересах окремих агрохолдингів парламент знизив ставку ПДВ з 20% до 14% для деяких видів агропродукції.

Усе це лише підтверджує, що дотепер влада не тільки не боролася з олігархами, навпаки ‒ захищала їхні інтереси. Тому очевидно, що заявлена ​​ініціатива Зеленського є абсолютно декларативною і жодним чином не спрямована на реальну деолігархізацію та демонополізацію економіки країни.

А найзлочинніші з рішень Зе-команди ‒ це ухвалення законодавчих актів з розпродажу земель сільськогосподарського призначення за безцінь; розпродажу найбільших стратегічних підприємств в умовах критично низької капіталізації; зміцнення/побудові піраміди ОВДП з невиправдано високим рівнем прибутковості; введення незаконних антиконституційних санкцій щодо трьох незалежних інформаційних телеканалів. Саме ці кроки у довгостроковій перспективі є найбільш згубними і для національної економіки, і для громадян країни.

До того ж 2021 року наближається черговий переділ власності в Україні. І відбуватиметься це під егідою влади в інтересах наближених фінансово-промислових груп. У секторальному розрізі сюди слід віднести: сільське господарство (відкриття з 1 липня ринку землі істотно трансформує ринок землекористування в Україні на користь найбільших агрохолдингів); видобуток природних ресурсів (приватизація «Укргазвидобування» і глобальний перегляд виданих ліцензій у всій лінійці корисних копалин); енергетику. Також варто очікувати суттєвої реструктуризації активів в системі «Укроборонпрому» тощо.

Крім того, на тлі прискореної олігархізації після приходу до влади Зеленського та його оточення підвищився рівень тінізації української економіки. Згідно з оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, якщо 2019 року рівень тіньової економіки становив 28%, то 2020-го цей показник зріс до 31%. У галузевому розрізі найбільш високий рівень тінізації зафіксовано у видобувній промисловості (39%), найнижчий ‒ у сільському господарстві (14%). А рекордне останніми роками падіння ВВП України і низки інших ключових макроекономічних параметрів свідчить про нездатність влади розв’язувати стратегічні економічні завдання.

Виходить, що замість того, аби боротися зі злочинними тіньовими схемами, викорінювати чиновницьку корупцію та побори, створювати рівні умови та прозорі правила гри для бізнесу, влада, навпаки, закриває очі на розкрадання коштів, виділених з державної скарбниці на будівництво доріг і реалізацію інших інфраструктурних проектів.

І поки влада зайнята Зе-олігархізацією, а простіше кажучи, обслуговуванням інтересів наближених олігархів та нав'язуванням своїх сумнівних ідей на примітивно-обмеженому рівні, саме політична опозиція в Україні вже підготувала план реальної деолігархізації з урахуванням зокрема й світового досвіду.

«Опозиційна платформа ‒ За життя» ще у вересні 2020 року зареєструвала проект закону № 4122 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері антимонопольної політики, деолігархізації та забезпечення добросовісної конкуренції», який спрямований на подолання негативних наслідків олігархізації. Документом передбачено, по-перше, зниження рівня монополізації ринків товарів і послуг (зниження рівня монопольного/домінуючого становища суб'єкта господарювання). По-друге, створення ефективного інструментарію примусового поділу суб'єктів господарювання, а також об'єднань підприємств, які займають монопольне становище на відповідному ринку. По-третє, збільшення розмірів штрафів за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Це дозволить реально знизити рівень монополізації ринків товарів і послуг й у такий спосіб уникнути штучного завищення цін, сформувати чіткі правові основи поділу монопольних утворень і обмежити прояви недобросовісної конкуренції.

Імплементація запропонованих норм цього законопроекту дозволить сформувати відповідні інституційні передумови для стрімкого економічного відновлення національної економіки та подолання бідності, забезпечивши реальне застосування Україною передових міжнародних стандартів і практик антимонопольної політики.

Ну а оголошений Президентом Зеленським «великий наступ на олігархів», на жаль, є всього лише спробою перешерстити найбільші бізнес-структури, перенаправити грошові потоки в кишені фінансових спонсорів «зеленої» команди та усунути неугодних політичних опонентів, які є реальною загрозою для нинішньої влади.

 

Віктор Медведчук,

голова Політради партії

«Опозиційна платформа ‒ За життя»

Опубліковано: 21 квітня 2021
×
Приєднатися