Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Провал експортної політики України у 2014‒2019 роках

У січні ‒ травні 2019 року Україна експортувала товарів на $20,89 млрд, що на 7,4% більше, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. В уряді це розцінюють як успіх.

Але для того, щоб реально оцінити успіхи експортної політики України у 2014‒2019 роках, досить порівняти показники січня ‒ травня 2019-го з показниками 2013 року за аналогічний період. Тоді експорт товарів досягав $27,19 млрд. Тобто відбулося колосальне скорочення обсягу експорту ‒ втрата майже чверті його об'єму. Хоча 2013 рік був не найкращим для зовнішньої торгівлі України.

Це наслідок провальної спроби переорієнтувати експорт України з традиційних ринків Росії та інших країн СНД на ринки країн ЄС, а також результат втрат неконтрольованих територій Донбасу і Криму. А скільки було сказано про те, що Донбас «висмоктує соки» з інших регіонів України!

Порошенко у 2014 році заявляв: «Жителі Донбасу і Луганська самі скоро почнуть проситися назад, оскільки самі "нічого робити не вміють"». Реальність була іншою: Донбас забезпечував створення близько 15% ВВП країни при приблизно 14,5% від чисельності населення, а також робив величезний внесок у експорт і забезпечував значну частину валютних надходжень в Україну.

Але справа не лише у кількісних втратах експорту. До 2019 року відбулася глибока деформація його структури, яка свідчить про перетворення України на аграрно-сировинну периферію не тільки розвинених, а й багатьох країн, що розвиваються.

У січні ‒ травні 2019 року Україна найбільше експортувала продукти рослинного походження ‒ на $ 4,9 млрд, недорогоцінні метали та вироби з них ‒ на $ 4,7 млрд, жири та олії ‒ на $ 2 млрд, мінеральні продукти ‒ на $ 2 млрд. З такою структурою експорту зайняти гідне місце у світовому економічному поділі праці неможливо.

Вихід з глухого кута відомий ‒ відновлення взаємовигідних економічних зв'язків з РФ та іншими країнами СНД.

Звичайно, що стосується української високотехнологічної продукції, яка традиційно постачалася туди і мала гарні конкурентні позиції за показником ціна/якість (залізничні локомотиви, механічні та електричні машини, труби, вертолітні двигуни, продукція хімічної промисловості і т. п.), то повернути колишні позиції у повному обсязі буде складно.

Росія за багатьма позиціями вже реалізувала програми імпортозаміщення та замінила українську продукцію продукцією власного виробництва. Типовий приклад ‒ вертолітні двигуни, які виробляє ПАТ «Мотор Січ» і головним покупцем яких була саме РФ. Після заборони їх продажу Росія досить швидко налагодила виробництво своїх аналогів.

Внаслідок цього у першому півріччі 2019-го чистий збиток ПАТ «Мотор Січ» склав 425,75 млн грн у порівнянні з чистим прибутком у 902,19 млн грн у січні ‒ червні 2018 року. Компенсувати втрати на російському ринку продажами на ринках інших країн не вдалося.

Проте нормалізація економічних зв'язків із Росією дозволить відкрити для України величезний ринок, за який, незважаючи на задекларовані антиросійські економічні санкції, на Заході ведеться запекла боротьба, чого колишня українська влада вважала за краще не помічати.

Залишається сподіватися, що нова влада не копіюватиме таку безперспективну експортну політику попередників.

 

Віктор Медведчук,

голова Політради партії

«Опозиційна платформа ‒ За життя»

Опубліковано: 9 серпня 2019
×
Приєднатися