Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Програма уряду пропонує сировинний сценарій розвитку економіки до 2025 року

29 вересня 2019 р. у Верховній Раді України було зареєстровано проект постанови № 2186 «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України». У цій програмі уряд запропонував набір пріоритетних цілей розвитку України до 2025 р. Безсумнівно, запит суспільства на нову команду і нову економічну політику на 2020–2025 рр. обумовлений провальною економічною і соціальною політикою попередників у 2014–2019 рр. Утім, старі-нові обличчя запропонували суспільству той самий сировинний сценарій розвитку національної економіки, консервацію бідності, а також деіндустріалізацію на тлі тотального розпродажу державного і комунального майна.

Серед очікуваних результатів урядової програми – прогнозоване зростання ВВП України на 40%. За розрахунками, які здійснила «Опозиційна платформа – За життя», якщо ВВП України й виросте з $130,8 млрд до $183,1 млрд, це все одно буде нижче докризового показника 2013 р. – $183,3 млрд. Також урядом заплановано залучення $50 млрд прямих іноземних інвестицій. І це притому, що обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України на 1 липня 2019 р. становив $33,7 млрд, а надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2018 р. склали всього лише $2,9 млрд. Тож залучення $50 млрд виглядає абсолютно нереалістичним.

Особливої уваги заслуговує прогноз щодо подвоєння обсягів експорту товарів України. За нашими розрахунками, це означає, що обсяг експорту товарів має збільшитися з $47,3 млрд (у 2018 р.) до $94,6 млрд. Але це зовсім не відповідає нинішнім реаліям, зважаючи на умови поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, умови угоди зі Світовою організацією торгівлі, як і рівню конкурентоспроможності і сировинної спрямованості українського експорту (сільське господарство – 41,3%, машини та обладнання – 8,9%).

На нашу думку, істотно збільшити обсяги експорту товарів можливо, лише налагодивши взаємовигідні торговельно-економічні відносини з країнами Євразійського економічного союзу. Втім, нинішній уряд навіть не розглядає подібні сценарії. Навіть більше, у програмі взагалі не передбачено розв’язання ще однієї багаторічної проблеми – негативного сальдо торгового балансу.

Головний акцент варто зробити на тому, що у програмі уряду навіть не згадується про промисловість, не кажучи вже про комплексну програму модернізації і відродження промислової виробничої бази на новій технологічній основі. Відсутні прогнозні показники щодо зміни обсягів реалізованої промислової продукції, частки інноваційної продукції в структурі промислової, а також обсягів експорту товарів з високою доданою вартістю. І це при тому, що за підсумками 2018 р. у структурі ВВП України питома вага видобувної та переробної промисловості становила 17,5%, тоді як сільського господарства – 10,1%. Немає ані слова і про модернізацію Донбасу. Але ж, як раніше заявив голова Політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук, відновити тією чи іншою мірою індустріальний потенціал України без Донбасу буде дуже складно, а, мабуть, і неможливо.

Якщо говорити про передбачені соціальні заходи, варто зазначити, що запропоноване зниження ціни на енергоносії не підкріплюється розрахунковими показниками ціни на газ, а також рівнем тарифів на інші житлово-комунальні послуги. Планується, що витрати сім’ї на комунальні послуги не мають перевищувати 15% доходів. Це означає: якщо у платіжці буде 3000 грн, дохід сім’ї має становити 20000 грн. Питання: коли це буде? До того ж, акцентуючи увагу на тому, що громадяни, які реально потребують соціальної допомоги, зокрема субсидій, отримають її у збільшених розмірах, варто пам’ятати: у проекті держбюджету-2020 передбачається зниження суми, що виділяється на субсидії, з 55,1 млрд грн до 47,6 млрд грн.

У системі банківського кредитування економіки влада побіжно згадує про введення фондів часткового гарантування кредитів. Водночас відсутні прогнозні параметри щодо зниження облікової ставки НБУ і вартості кредитів у цілому. І новий підхід до розподілу бюджетних коштів за принципом 70/30 (70% має інвестуватися в розвиток економіки, а 30% витрачатиметься на соціальне забезпечення) також не корелює із запропонованим проектом держбюджету-2020. Щодо скорочення співвідношення державного боргу до ВВП з 62,7% (за підсумками 2018 р.) до 40% (на кінець 2024 р.) варто пам’ятати: за умови незначного зростання номінального ВВП співвідношення боргу не є маркером його реального зменшення.

У рамках регіонального розвитку заплановано зменшення міжрегіональної диференціації за основними соціально-економічними показниками: за обсягом ВРП (на одну людину) – із 17 раз до 15; за обсягом прямих іноземних інвестицій (на одну людину) – із 187 раз до 100; за обсягом капітальних інвестицій ‒ із 30 раз до 15; за рівнем безробіття – із 2,8 до 1,5 раза. Очікується створення 1 млн нових робочих місць, зниження рівня безробіття з 9,6% до 5% і підвищення зайнятості працездатного населення з 66% до 70%, модернізація 24000 км доріг, будівництво 5 глибоководних портів і 15 аеропортів, зменшення як мінімум на 20% рівня забруднення навколишнього середовища, зменшення частки держави в економіці до 5%, імплементація в законодавство України не менше 80% актів ЄС, зростання вантажообігу на 20% тощо. Але головне – урядом не визначені реальні стратегічні пріоритети до 2025 р., насамперед у високотехнологічних секторах, а також механізми модернізації аварійного житлового фонду, морально і фізично застарілих систем комунального господарства (зношення понад 80%), модернізації АЕС і багато іншого.

Навпаки, проведений аналіз показав, що запропонована економічна доктрина Зеленського – Гончарука базується лише на трьох ключових пріоритетах: продаж землі, приватизація, оренда державної та комунальної власності. А отже, у країні до 2025 р. реалізовуватиметься аграрно-сировинна модель розвитку національної економіки. Влада не запропонувала нічого, щоб подолати падіння ВВП до 63,5% від рівня 1990 р., а також відставання (за оцінками Світового банку) на 50 років ‒ до рівня економічного розвитку Польщі.

Не менш важливою особливістю програми КМУ є повна відсутність конкретних параметрів макроекономічного прогнозування, а також інтегральних композитних індикаторів розвитку економіки в середньостроковому періоді. Поки весь світ рухається прискореними темпами до інноваційної економіки, наша країна й надалі втрачає свою конкурентоспроможність на міжнародній арені. У щорічному рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Україна у 2019 р. опустилася з 83-го на 85-те місце серед 141 країни світу (в 2013-му наша країна була на 76-му місці).

У цих умовах Україні життєво необхідна модель прискореного інноваційного та економічного розвитку, а також нова інтеграційна доктрина. Зазначу, що партія «Опозиційна платформа ‒ За життя» запропонувала свою економічну програму, спрямовану на радикальну зміну економічного курсу, подолання тарифного геноциду і бідності. На наш погляд, головними критеріями економічного розвитку мають бути капітальні інвестиції, частка інноваційної продукції у структурі промислової, зростання продуктивності праці, подолання дисбалансів у товарній структурі експорту на користь продукції з високою доданою вартістю, збільшення частки альтернативних джерел енергії у структурі виробленої електроенергії, стимулювання процесів модернізації всіх сфер життєдіяльності країни на новій технологічній основі. Тільки в цих умовах у країні буде сформована реальна економічна база, здатна забезпечити підвищення рівня життя.

 

Олександр Колтунович,

народний депутат України,

«Опозиційна платформа ‒ За життя»

Опубліковано: 11 жовтня 2019
×
Приєднатися