Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ запропонувала альтернативний сценарій відновлення економіки після COVID-19

У 2020 році перед Україною постали нові виклики та загрози. Епідемія COVID-19 на фоні неефективної економічної політики владних еліт призвели до значних економічних втрат та масового зубожіння населення. Аналіз основних макроекономічних та монетарних параметрів підкреслює деіндустріалізацію та повний економічний колапс. Згідно з офіційними даними Державної служби статистики України у 2020  році, порівняно з 2019 роком, індекс промислової продукції зменшився на 5,2%. Зокрема, впродовж минулого року машинобудування упало на 18,5%, переробна промисловість – на 6,9%, металургійне виробництво – на 9,1%.

Відсутність державної політики в агропромисловому комплексі, зокрема щодо зрошення, розвитку тваринництва, імплементації технічних регламентів і стандартів ЄС тощо, призвела до суттєвого зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва. Упродовж 2020 року індекс сільськогосподарської продукції порівняно із 2019 роком зменшився на 11,5%, а у товарній структурі експорту питома вага готових харчових продуктів становила лише 6,8% від загального обсягу (за 11 міс. 2020 року).

Неефективна зовнішньоекономічна політика нинішньої та попередньої влади не дозволяє країні нарощувати обсяги експорту товарів та подолати сировинну спрямованість. За даними Держстату, у січні-листопаді 2020 року експорт товарів зменшився на 3,5% порівняно із січнем-листопадом 2019 року, а негативне сальдо склало 3,897 млрд доларів. Показовим є падіння експорту до країн Європейського Союзу на 13,2%, що підкреслює необхідність перегляду окремих положень та норм економічної частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Як наслідок, сировинна та технологічно відстала економіка України посідає 85-е місце серед 141 країни світу (Індекс глобальної конкурентоспроможності ВЕФ у 2019 році).

Неефективна бюджетна політика Уряду та монобільшості призвели до рекордного дефіциту бюджету та запозичень. Згідно з даними Мінфіну за 2020 рік загальний фонд державного бюджету було виконано із дефіцитом у сумі 215,5 млрд грн. Фактичні державні запозичення у 2020 році до загального фонду державного бюджету за 2020 рік становили 621,5 млрд грн. При цьому, платежі з погашення державного боргу за 2020 рік склали 385,5 млрд грн, платежі з обслуговування боргів – 119,6 млрд грн. У 2021 році обсяг фінансових запозичень збільшиться майже до 702 млрд грн, що становитиме 64,9% дохідної частини Держбюджету-2021.

Фінансовий сектор країни залишається у критичному стані. За оперативними даними Міністерства фінансів України – станом на 31 грудня 2020 року державний та гарантований державою борг України встановив абсолютний антирекорд в історії України – 2,552 трлн грн або 90,26 млрд доларів. У країні сформувалась піраміда ОВДП, що унеможливлює розвиток фінансового сектору країни та залучення прямих іноземних інвестицій.

Однак найбільш значним фактором, який зумовив значне погіршення рівня життя, є суттєве збільшення «Нафтогазом» ціни на газ та підвищення НКРЕКП тарифів на інші комунальні послуги. Згідно з офіційними даними Держстату, сума нарахування населенню за житлово-комунальні послуги у грудні 2020 року склала 28,0 млрд грн, тоді як у грудні 2019 року цей показник дорівнював 16,8 млрд грн. В результаті монополізованої енергетичної та тарифної політики станом на кінець грудня 2020 року заборгованість населення за комунальні послуги зросла до 73,6 млрд грн.

Зважаючи на монопольне становище наближених до влади фінансово-промислових груп, уряд тимчасово обмежив подальше зростання вартості комунальних послуг. У межах формування цін на енергоносії КМУ закріпив ціну на газ для населення з 1 лютого 2021 року (на період опалювального сезону) на рівні 6,990 грн за куб. м плюс 2,148 грн за куб. м (розподіл 1,79 + ПДВ). Однак загалом це складає 9,138 грн за кубометр. І це при тому, що середня митна вартість імпортованого газу в Україну зменшилась з 339,2 до 250,1 доларів за тис. куб. м, а закупівельна вартість газу власного видобутку, за оцінками експертів, становить 2841 грн за тис. куб. м.

Ще одним маркером погіршення рівня життя громадян України став рекордний борг по виплаті заробітної плати. Зокрема, на 1 січня 2021 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати становила 3,137 млрд грн. При цьому, варто зазначити, що станом на 1 грудня вона складала рекордні в історії країни 4,010 млрд грн. Рівень зайнятості населення України у віці від 15 років і старше у III кварталі 2020 року склав лише 49,8%, тоді як рівень безробіття – 9,5%.

Неефективні рішення при реалізації пропонованого економічного курсу призводять до депопуляції та трудової міграції. Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою Держстату, на 1 грудня 2020 року зменшилася на 272,5 тис. осіб та становила 41,6 млн осіб. І найголовніше – кількість померлих суттєво перевищує кількість новонароджених: на 100 померлих – 49 новонароджених.

У макровимірі ВВП у розрахунку на душу населення України за підсумками 2019 року становив лише 3659 доларів. За цим показником Україна посідає у рейтингу Світового банку 122-е місце та останнє місце у Європі, більш ніж суттєво поступаючись Молдові (4498 доларів), Польщі – (15595 доларів) та Угорщині (16476 доларів). Загалом, за оцінками НБУ (Інфляційного звіту), ВВП України за підсумками 2020 року скоротився на 4,4%. Падіння більш ніж суттєве, зважаючи на зростання у 2020 році індексу цін виробників промислової продукції на 14,5%, а також низьку базу порівняння основних макроекономічних параметрів (!). При цьому, у 2021 році економіка України так і не надолужить втрати попереднього року – ВВП країни (ймовірно згідно з прогнозом регулятора) зросте лише на 4,2%. Однак, зважаючи на макроекономічні та монетарні передумови, затверджені у Держбюджеті на 2021 рік, а також несприятливу макроекономічну кон’юнктуру на зовнішніх ринках (прогноз ЄЦБ та МВФ щодо відновлення єврозони та санкції щодо юридичних осіб КНР) – задекларовані параметри та інструменти не сприятимуть якісному подоланню наслідків COVID-19.

Обидва уряди не чули та повністю ігнорували економічні ініціативи (законопроекти) та пропозиції ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ упродовж останніх півтора року. Однак, зважаючи на результати всеукраїнського опитування, проведеного КМІС у січні 2021 року, відповідно до якого 74,3% респондентів вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку – послухайте зараз. А значить, країна потребує повного перезавантаження та зміни економічного курсу.

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ запропонувала альтернативний сценарій відновлення економіки після COVID-19, який передбачає повне перезавантаження та структурні зміни у національній економіці. Стимулююча податкова реформа. Реалізація основного інструменту монетарної політики НБУ – низької облікової ставки. Перехід до нової багатовекторної інтеграційної моделі. Державна підтримка високотехнологічних секторів промисловості. Формування дієвої законодавчої бази щодо демонополізації. Ефективне управління державним боргом та раціональна бюджетна політика. Прагматична політики у сфері енергетики та комунального господарства. Реалізація альтернативного сценарію забезпечать подолання негативних наслідків COVID-19, призведе до відновлення та модернізації економіки на новій технологічній основі, стимулювання внутрішнього споживчого ринку та нарощення обсягів експорту, підвищення рівня конкурентоспроможності та продуктивності праці, демонополізації, стимулювання впровадження інноваційних технологій у промисловості, зростання занятості та реальних доходів, подолання епохи бідності в країні.

 

Олександр Колтунович,

народний депутат України,

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ

Опубліковано: 10 лютого 2021
×
Приєднатися