Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Виступ Віктора Медведчука 8 липня 2021 року на судовому засіданні Печерського районного суду міста Києва

Ваша честь! Шановний суде!

Останніми роками політичне життя в Україні характеризується загостренням політичної кризи і тим, що багато політичних партій, громадських організацій, а також громадських рухів протистоять тому курсу влади, який був взятий після обрання нового Президента, пана Зеленського. Я хочу сказати, що в парламенті, де перемогу на чергових виборах отримали 5 політичних партій, чотири з них із тих чи інших питань протистоять владі (а одна з них, яку я представляю, ОПЗЖ знаходиться в повній, безпосередній опозиції до чинної влади). Характеристика опозиційності є свідченням також інших політичних партій, крім правлячої «Слуги народу».

Ретельний аналіз ЗМІ, повідомлень, які характеризують політичну, економічну і соціальну ситуацію в країні, засвідчує, що влада намагається протистояти своїм опонентам. Це стосується політичних сил, громадських організацій. Це є очевидним, зважаючи на ті політичні акції, які проходять постійно у нашій країні, і це є очевидним у зв’язку з тим, що влада намагається будь-якими засобами протидіяти своїм опонентам і опозиції. Зокрема, останнім часом ця протидія виражаються в тому числі в застосуванні незаконних кримінальних переслідувань.

На жаль, це стало характерним, про що свідчить і саме життя, і ЗМІ, коли такі тяжкі, особливо тяжкі злочини, як державна зрада, використовуються як інструмент, елементарний інструмент і ресурс влади по боротьбі з тими, хто думає інакше, хто сповідує іншу ідеологію, хто має свій погляд на розвиток подій в країні, на розвиток країни, на її реформи, на її політичну систему, на боротьбу в тих сферах, де влада абсолютно нічого не робить. А це сфери, пов'язані з мирним врегулюванням на Донбасі, це питання розпродажу, розкрадання землі (з 1 липня набрав чинності закон, який влада зуміла протягти через парламент), це питання, пов'язані з боротьбою з коронавірусом, це питання в економічній і соціальній сфері.

ОПЗЖ є опозиційною силою, такою вона була на виборах, з відповідною програмою вона йшла на вибори і отримала підтримку мільйонів громадян нашої держави.

Я хочу сказати, що боротьба влади з нашою партією і з керівництвом партії розпочалася відразу ж після того, як Президент вступив на посаду.

Хочу нагадати загально відомий факт: у серпні 2019 року Президент України Зеленський в одному зі своїх інтерв'ю дуже пространно говорив про те, що нас усіх очікує, анонсував «гучну історія з дуже поганим кінцем». При цьому він говорив про ОПЗЖ, при цьому він говорив про опозиційні канали, які, як наслідок, через 2 роки були закриті (це «112», ZIK і NewsOne), і при цьому він говорив особисто про Медведчука.

Більше того, у листопаді 2019 року засоби масової інформації з посиланням на свої джерела в органах Служби безпеки України опублікували так званий план дискредитації партії та народних депутатів фракції ОПЗЖ у парламенті. Цей план передбачав як завдання, за вказівками відповідних осіб, які є відповідальними за реалізацію цього плану, проведення Департаментом захисту національної державності з’ясування контактів членів фракції (перераховувалися 14 прізвищ народних депутатів), проведення негласних дій, вивчення ситуації, пов’язаної із офіційними і неофіційними контактами, зв’язками, можливостями, станом бізнесу, підприємницької діяльності, до якої мають відношення народні депутати.

Передбачалися відповідні дії, які були спрямовані не тільки щодо народних депутатів, а й щодо членів їхніх сімей. Цей план був опублікований і широко дискутувався і оцінювався експертами.

Пізніше, 2020 року, було оприлюднено аудіофайл, на якому зафіксована розмова двох осіб: однієї, голос якої схожий на голову Служби безпеки України Баканова, другої людини, голос якої схожий на голос колишнього керівника Державного бюро розслідувань пана Труби. Обговорювалося питання в тому числі і консультації з Президентом, паном Зеленським ‒ про це говорить прямо пан Баканов або людина, голос якої схожий на пана Баканова, що розмовляв з Володимиром Олександровичем стосовно кримінальних справ щодо Медведчука. Обговорювали: він багато говорить, дає інтерв’ю, заявляє журналістам, це все треба досліджувати. Відносно цього треба проводити лінгвістичні експертизи. Але головне ‒ треба знайти хоча б один епізод звинувачення, який би міг пройти в судах.

Що це, як не вплив на правоохоронну систему, яка покликана, між іншим, відповідно до плану, про який я зараз говорив, притягти до відповідальності опозиційних політиків?

Більше того, я хочу вам сказати, ваша честь, шановний суде, що відповідний план передбачав не тільки дію безпосередньо представників органів Служби безпеки України, він ще передбачав залучення націонал-радикальних угруповань. Перераховані були організації, такі як Національний корпус «Азов», «С14» та інші, які повинні були в організованому порядку протидіяти ОПЗЖ та її організаціям як на центральному, так і на регіональних рівнях, протидіяти їхній діяльності. І реалізація цього плану не змусила себе довго чекати. За період 2019‒2020 років було більше 80 нападів на наші регіональні організації, осередки, на центральний штаб, які супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, підпалами, використанням фаєрів, порушенням інших норм, які пов’язані з життям і здоров’ям людей. Усі ці факти зафіксовані і щодо кожного з них подані відповідні заяви до правоохоронних органів. На жаль, хочу відзначити, щодо жодної з цих протиправних дій з боку націонал-радикальних угруповань не було розслідування, і ніхто досі не поніс відповідальності. За виключенням Харкова, де зараз розглядається кримінальна справа щодо нападу на автобус наших активістів, де були злочинні дії тяжкого характеру стосовно наших прихильників і наших членів партії.

Усе це засвідчує, що влада організувала протистояння опозиції і той план дискредитації партії опозиційних політиків реалізовувався весь цей час.

Більше того, я хочу заявити, що неодноразові вислови Президента щодо фінансування партії з російських джерел, не підтверджені ні тоді, ні зараз. Інші звинувачення на адресу партії та її лідерів лунали постійно, що було специфічним завданням щодо правоохоронної системи, яка, на жаль, використовувалася всупереч нормам Конституції, чинного законодавства, що є правопорушенням, яке тягне кримінальну відповідальність.

Ситуація загострилася наприкінці 2020 ‒ на початку 2021 року. Що призвело до такого загострення? Перше ‒ це те, що партія «Опозиційна платформа – За життя», починаючи з жовтня 2020 року і до березня 2021 року, згідно усіх досліджень всіх соціологічних  центрів України, що достовірно підтверджується документально, займала перше місце серед усіх політичних партій в Україні, стала лідером беззастережним і обійшла партію влади.

Це було пов’язано з тим, що керівництво партії за дорученням вищих партійних рівнів провело переговори і домовилося з представниками Російської Федерації про поставки вакцини для боротьби з коронавірусом у найтяжчий час фази захворювання в Україні. Коли влада не відреагувала на цю пропозицію, було запропоновано, а до цього відпрацьовано і вивчено питання можливості виробництва цієї вакцини в Україні. Це теж було зроблено зусиллями політичної партії, і було домовлено про те, що таке виробництво, якщо би його розпочали задіювати і будувати, могло вже у квітні-травні 2020, поточного, року випускати достатню кількість вакцин для боротьбі з коронавірусом і забезпечувати захист здоров’я наших громадян.

Крім того, були звільнені від санкцій декілька підприємств, які експортували свою продукцію на ринок збуту Російської Федерації. До цього були досягнуті домовленості щодо знижки ціни на газ.

І все це робила не партія при владі, всім цим займалася, і успішно, політична партія, яка перебуває в опозиції.

Останньою краплею, після чого влада остаточно перейшла червоні лінії, було те, що в січні, після того як перемовини щодо мирного врегулювання на Донбасі зайшли у глухий кут, представники неконтрольованих Україною територій на Донбасі, запропонували видати в односторонньому порядку, як гуманітарну акцію, чотирьох жінок, які були засудженні до позбавлення волі на великі терміни ‒ 12 і 14 років, для того щоб хоч якось змінити ситуацію, пов’язану з обміном утриманих осіб.

І коли я звернувся до СБУ, особисто до пана Баканова, щоб отримати дозвіл на перетин лінії розмежування для того, щоб, як пропонувалося тією стороною, забрати цих жінок, мені було відмовлено. Після цього влада перейшла в наступ в аспекті застосування заходів щодо опозиції, щодо опозиційних каналів у позасудовому порядку. Порушення Конституції, а також чинного законодавства ‒ на початку лютого були закриті опозиційні канали, власником яких був і залишається член Політради нашої партії Тарас Козак.

Незаконно, я підкреслюю, на порушення Конституції і закону про санкції, були застосовані санкції, припинили мовлення цих каналів. Через декілька днів були застосовані незаконно, на порушення Конституції, санкції щодо фізичних осіб, що не може бути застосовано до громадян України, як це відображено в законі про санкції.

Усі ці дії, а внаслідок – 11 березня 2021 року розпочалося кримінальне провадження щодо мене і мого колеги Тараса Козака, яке, на мій погляд, є результатом незаконного кримінального переслідування.

І що у підсумку? Через 2 місяці з'явились матеріали підозри – 11‒12 травня. Ці матеріали підозри складалися в основному з матеріалів, які говорили про таке: всі звинувачення, так звані, з боку органів прокуратури зводилися до висновків експертиз, які були підготовлені, на наш погляд, а також на погляд адвокатів, які здійснюють мій захист, незаконним органом, бо він входить у систему СБУ і зацікавлений у тому, щоб всі ці дії починалися саме СБУ.

Але головне ‒ інше, ваша честь, інше, яке полягає в тому, що всі ці висновки, експертизи, проведені відповідним інститутом СБУ, проводились з грубим порушенням інструкцій, а також рекомендацій науково-методичних відповідних нормативних актів, які затверджені Міністерством юстиції України, і тому є не чим іншим, як недопустимими доказами того, що хочуть представити органи звинувачення, і того, що, на їхній погляд, інкримінується мені та моєму колезі.

Більше того, все інше зводиться до того, що мова йде про те, що було «за невстановлених обставин, у невстановлений час, за участі невстановлених осіб і в невстановленому місці». Так було на момент пред'явлення матеріалів підозри, так залишається і сьогодні. Фактично на сьогодні слідство триває вже майже 4 місяці.

У червні, більше тижня тому, органи слідства звернулись до процесуального керівництва, прокуратури і продовжили строки слідства на один місяць ‒ до 11 серпня поточного року. Незважаючи на те, що залишається більше місяця для проведення слідчих дій, на початку липня, що вже обговорювалося і було предметом розгляду сьогодні, було звернення про продовження досудового слідства до 11 листопада поточного року.

Виникає запитання: а чому потрібно продовжувати сьогодні, на початку липня, терміни досудового розслідування до 11 листопада? Представники прокуратури перераховували те, що треба зробити. Згоден, дійсно це треба зробити. Більше того, треба лише додати те, що сьогодні заявлені більше десятка клопотань адвокатами, які вважають, що те, що називається «за невстановлених обставин, невстановлених осіб, місця і часу», треба розставити крапки ‒ або цього не було, або немає доказів того, що це може якимось чином стосуватися тих звинувачень та інкримінування тих дій, які сьогодні органи звинувачення намагаються пред’явити.

Тому, безумовно, те, що продовжене слідство, і те, що це було зроблено саме в липні і до листопада, означає одне: зробити все необхідне для того, щоб я, як опозиційний політик, як народний депутат України, який у повній відповідності до Конституції нашої держави, як Основного Закону, є представником українського народу, обмежив свою діяльність, підвісити мене на кримінальному переслідуванні до листопада. Зараз пропонується продовжити домашній арешт з однією метою: не дати мені можливості виконувати повноваження народного депутата, не дати мені можливості в повному обсязі сьогодні працювати як політику, який перебуває в опозиції до чинної влади.

З огляду саме на це питання, я хотів би звернути вашу увагу, ваша честь, шановний суде, що це питання, на мій погляд, обрання як запобіжного заходу домашнього арешту, є протиріччям Конституції та чинному законодавству.

Обмежити повноваження  народного депутата тимчасово можна  тільки у відповідності до Конституції або норм закону. Більше того, такі роз’яснення 2003 року дав Конституційний Суд, який розглядав справу відносно того, коли і як можна обмежити повноваження народного депутата. І він дійшов висновку: якщо такі норми є в Конституції або такі норми обмеження безпосередньо врегульовані в чинному законодавстві.

Після того як 2019 року в серпні ‒ вересні були внесені зміни до Конституції, в частині статті 80 Конституції щодо скасування інституту недоторканності народних депутатів, відбулася процедура правової прогалини. Питання в тому, що Конституція дійсно надає можливість, яку може використати Верховна Рада за запитом слідчих правоохоронних органів, щодо тимчасового обмеження повноважень народних депутатів.

Але після того, як скасували недоторканність і відмінили частину статті 80, сьогодні немає повноважень, які передбачені Конституцією щодо обмеження повноважень. Чинне законодавство, а саме Кримінальний процесуальний кодекс, протирічить Конституції, бо в ньому не передбачено конкретно можливості обмеження повноважень народного депутата.

І саме тому я впевнений, і так вважають мої адвокати, що в цьому  разі, з огляду на рішення Конституційного Суду, з огляду на норми Конституції та чинного законодавства, обмежити тимчасово права народних депутатів можна лише у разі, якщо це передбачено тими нормативними актами, які я перерахував.

Те, що відбувається сьогодні стосовно мене протягом двох місяців, коли мої повноваження обмежили домашнім арештом і сьогодні пропонують продовжити це обмеження, тобто обмежити мене у здійсненні депутатських повноважень, в участі у пленарних засіданнях, засіданнях і роботі комітетів, у зустрічах із виборцями, – це є не що інше, як порушення норм Конституції.

Більше того, я добре розумію, ваша честь, і усвідомлюю, що все це робиться у відповідності до того плану, який був опублікований у засобах масової інформації, плану з дискредитації партії та окремих представників фракції. Цей план продемонстрував за ці два роки, що влада ретельно організовує його виконання і досягла тих чи інших, я впевнений, тимчасових успіхів.

Усе, що робиться сьогодні органами прокуратури, правоохоронною системою, на жаль, є тим, що не повинно сприйматися в демократичному правовому суспільстві, яким ми ще є у відповідності до Конституції як держава Україна. Але це відбувається. Це відбувається на порушення Конституції та у відповідності до погроз Президента України. Це відбувається в аспекті того плану, який був випадково опублікований із посиланням на джерела в СБУ. І все це підтверджується тим, що триває активна, радикальна, незаконна, злочинна боротьба з опозицією.

Саме так я сприймаю дії правоохоронної системи. Саме так я сприймаю незаконне кримінальне переслідування щодо мене і мого колеги Тараса Козака.

Дякую.

Опубліковано: 8 липня 2021
×
Приєднатися