Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Виступ Віктора Медведчука під час засідання Печерського районного суду міста Києва щодо продовження запобіжного заходу

Виступ голови Політради партії «Опозиційна платформа ‒ За життя», народного депутата України Віктора Медведчука на засіданні Печерського районного суду міста Києва, який розглядає питання продовження запобіжного заходу опозиційному політику.

Ваша честь, шановний суде!

Хронологія подій,  які передували сьогоднішньому судовому засіданню, на мій погляд і тверде переконання, є політично вмотивованою, як і сама справа, яка є безпідставною і ґрунтується на голослівних судженнях обвинувачення і слідства. А кримінальне провадження характеризується тим, що є масові порушення мого права на захист, гарантованого Конституцією України, в тому числі є недопустимість доказів, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, тих доказів, які перераховані в матеріалах підозри, доказів, які наводяться у клопотанні щодо продовження запобіжного заходу. А також неврахування і обмеження мого права на справедливий суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, яке відповідно до чинного закону в Україні повинне враховуватися при наданні повного комплексу прав, який може забезпечити мені, як підозрюваному в цій справі, право на справедливий суд.

Щодо хронології. 19 серпня поточного року мене було терміново викликано до ДБР, де мені оголосили повідомлення про підозру. Повідомлення про підозру, що фактично нічім не відрізняється від матеріалів підозри, які були підписані генеральним прокурором 11 травня 2021 року. Ці матеріали підозри є свого роду новою редакцією несуттєвих змін, які вносилися до перших матеріалів підозр.

Я хочу наголосити і зайвий раз підтвердити свою принципову позицію, як і позицію захисту, який допомагає мені у цій справі, що матеріали підозри від 11 травня 2021 року не були мені вручені відповідно до норм і вимог чинного кримінального процесуального законодавства. Я з ними ознайомився лише наступного дня в приміщенні Офісу генерального прокурора. Я продовжую наполягати, як і мій захист, що були допущені грубі порушення кримінального процесуального закону.

Більше того, коли ми говоримо сьогодні, і це  є предметом судового розгляду, про клопотання про продовження запобіжного заходу, я хочу нагадати, що кримінальне провадження щодо мене відбувається майже шість місяців, починаючи з 11 березня 2021 року, коли була зареєстрована в ЄРДР кримінальна справа стосовно мене і мого колеги, народного депутата Тараса Козака.

За цей час, зважаючи на аналіз і оцінку доказів, які були перераховані в матеріалах підозри від 11 травня, в оновленій редакції без суттєвих змін (я це підкреслюю) матеріалів підозри від 19 серпня, а також матеріалів, на які посилаються обвинувачення і прокуратура у клопотанні щодо продовження запобіжного заходу, ‒ всі ці докази є, на мій погляд і тверде переконання, недопустимими, такими, які зібрані з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, про що неодноразово говорилося в судових засіданнях, де предметом розгляду було продовження запобіжного заходу.

Більше того, нова редакція повідомлення про підозру була внесена, з моєї точки зору, з однією метою ‒ перешкодити мені та моєму захисту в оскарженні матеріалів підозри, тому що відповідно до вимог закону матеріали підозри можуть бути оскаржені не раніше, ніж через два місяці після повідомлення про підозру. Це єдина мета, яка, на мій погляд, є політично вмотивованою і яку мали органи прокуратури і слідства.

Наступного дня, 20 серпня, мені було повідомлено про завершення досудового розслідування. Це було незрозуміло для мене, для адвокатів, які здійснюють мій захист, тому що, по-перше, органами слідства за ініціативою прокуратури строк розслідування був продовжений до 11 листопада 2021 року.

По-друге, численні, багаточисленні клопотання адвокатів, які у більшій своїй частині були задоволені й органами прокуратури і слідства, передбачали проведення низки слідчих дій, які необхідно було провести і які не були реалізовані та виконані на 20 серпня поточного року. Тому ці дії були незрозумілими на перший погляд. Але, зважаючи на те, що слідчі дії не були виконані, хоча клопотання щодо них були задоволені прокуратурою і слідством, на ці дії не звернули увагу і проігнорували їх. А також зважаючи на те, що 20 серпня було оприлюднено відеозвернення генерального прокурора щодо інформації про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів для ознайомлення адвокатам підозрюваного в порядку ст. 290 КПК, висновок напрошується сам і є автоматичним: усе це робилося для того, щоб продемонструвати черговий піар-хід з боку обвинувачення (а треба говорити ‒ влади загалом) до свята ‒ Дня Незалежності, а саме: 20 серпня завершити досудове розслідування, оголосити про це і відзвітувати у кращих радянських традиціях: до свята зроблена велика обтяжлива робота, слідство завершено.

Чому я роблю такий висновок і що мені дає право стверджувати це? Передусім те, що, дійсно, повертаючись до клопотань адвокатів, необхідно було провести велику обтяжливу роботу з метою, яка викладена у кримінальному процесуальному законодавстві. А саме ‒ зі всебічного, всеохоплюючого, об’єктивного дослідження як обставин на користь звинувачення, так і обставин, які виправдовують підозрюваного або спростовують характер і зміст звинувачення. Цього не було зроблено.

У відповідності до задоволених клопотань адвокатів необхідно було звернутися за міжнародною правовою допомогою. І в процесі цієї правової допомоги треба було (і з цим погодились прокуратура і слідство) встановити близько 50 свідків, витребувати низку документів, запити і отримати інформацію, встановити свідків, а також отримати іншу інформації, яка би могла пролити світло на ті обставини, які так вчергове обговорюються і перераховуються обвинуваченням.

Я хотів би нагадати, що всі ці клопотання захисту були безпосередньо пов’язані з тим, що матеріали підозри і ті, які були 11 травня, і оновлені, і матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу рясніють такими відсиланнями і такими характерними рисами, як «у невстановленому місці», «у невстановлений час», «за невстановлених обставин», «за участю невстановлених осіб». Саме тому захист за весь цей час, фактично 4 місяці, починаючи з оприлюднення перших матеріалів підозри, провів за клопотаннями близько 20 експертиз.

Було проведено велику роботу стосовно підготовки клопотань для виконання норм закону щодо об’єктивного дослідження всіх обставин як в питаннях міжнародної правової допомоги, так і тих слідчих дій, які повинні були виконати в Україні. Але все це було проігноровано. І, як я сказав, 20 серпня було оголошено генеральним прокурором про завершення розслідування і відкриття матеріалів справи. На користь аргументу, що це робилося до свята, свідчить ще одна обставина: у цьому відеозверненні генерального прокурора містилось посилання на те, що відсьогодні, тобто з 20 серпня, матеріали справи відкриті для ознайомлення захисту і підозрюваного в порядку статті 290. Але це не відповідало дійсності, тому що цього ж дня я отримав письмове повідомлення  про те, що відкриття матеріалів справи для ознайомлення відбудеться лише 30 серпня, тобто через 10 днів. Це ще одне підтвердження того, що це робилося під свято і заради свята, щоб відрапортувати про ефективність відповідної роботи органів прокуратури.

Ваша честь, шановний суде!

Я хотів би звернути увагу на окремі обставини, пов’язані з клопотанням щодо продовження запобіжного заходу, які є предметом сьогоднішнього судового розгляду.

Перше ‒ відповідно до частини першої ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України прокуратура може звернутися із клопотанням про продовження запобіжного заходу за п’ять днів, а відповідно до вимог і змін, внесених до цієї норми процесуального законодавства в умовах карантину для боротьби з коронавірусом, ‒ за 10 днів до закінчення дії ухвали, попередньої ухвали слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу.

Цей термін і ця вимога процесуального закону органами прокуратури виконані не були. Тому що це клопотання мені було пред’явлено для ознайомлення 31 серпня, позавчора. Виникає запитання: а що зважало генпрокурору, органам прокуратури і слідства виконати своєчасно вимогу закону? Чому так відбувається вкотре? Адже минулого разу, коли розглядалося питання щодо обрання запобіжного заходу, ці строки також були порушенні, і на це зверталася увага і захистом, і мною. Про це говорилося як про суттєве порушення мого права на захист, яке гарантовано мені Конституцією України. Чому вкотре прокуратура не виконала цю вимогу стосовно термінів звернення із клопотанням?

Друге ‒ коли клопотання щодо продовження запобіжного заходу розглядалося минулого разу, і я це наводжу як приклад, то органи прокуратури звернулися щодо продовження запобіжного заходу до двох місяців включно. Захист звернувся із клопотанням про проведення двох експертиз, які роз’яснили, що означає «до» і «на». А також звертали увагу на відповідну інструкцію Міністерства юстиції, яка пояснює значення цих термінів, в тому числі й у питанні, яке використовувалося у клопотанні щодо обрання запобіжного заходу.

І цього разу прокуратура вже висловила думку конкретно, посилаючись на те, що просить продовжити строк запобіжного заходу ‒ цілодобовий домашній арешт ‒ на 2 місяці, до 7 листопада 2021 року. Це означає, що прокуратура врахувала свою помилку, але це означає, вибачте, ваша честь, шановний суде, і те, що минулого разу прокуратура порушила вимоги формулювання і редакції клопотання, а суд вийшов за межі цього клопотання, тому що врахування цього сьогодні означає, що ця помилка, яка виправлена, засвідчує факт порушення, яке відбулося тоді. І хоча зараз це немає абсолютно ніякого значення, це просто додає одну з ланок тих постійних багаточисленних процесуальних порушень, які допускаються слідством і допускаються звинуваченням. А саме ‒  ігнорування норм кримінального процесу, ігнорування мого права на захист, гарантованого мені Конституцією, та ігнорування питання допустимості збору доказів і здійснення тих чи інших процесуальних дій.

Ваша честь, шановний суде!

Відповідно до частини  2 ст. 37 КПК України прокурор здійснює процесуальне керівництво слідством з моменту його початку і до завершення, підкреслюю, до завершення. Це означає і це випливає з норми закону, що стадія від завершення до закінчення досудового розслідування є такою стадією, де прокурор не може здійснювати свої повноваження, в тому числі і таке повноваження, як звертатися із клопотанням щодо продовження запобіжного заходу.

Це випливає з вимоги закону і це є характерним процесуальним законом, який врегульовує питання і можливості повноваження прокурора, котрий здійснює процесуальне керівництво слідством.

Відповідно до частини 3 ст. 199 КПК України передбачено, що в матеріалах клопотання щодо обрання запобіжного заходу повинні бути викладені обставини, які заважають органам слідства завершити досудове розслідування.

Знову ж таки, я акцентую ‒ завершити досудове розслідування, і з цією метою необхідно, як вважає прокуратура, обрати або продовжити запобіжний захід. Тільки в цьому випадку, а не в інших, коли матеріали слідства зібрані, коли оголошено про завершення досудового розслідування, коли матеріали слідства відкриті для ознайомлення адвокатам підозрюваного в порядку ст. 292 КПК України.

Таким чином, з вимог частини 2 ст. 37, частини 3 ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України випливає висновок, що прокурор не має повноважень щодо можливості заявляти клопотання про продовження запобіжного заходу.

У цьому контексті є показовою і характерною окрема судова практика у справах, які розглядалися в тому числі в Печерському райсуді міста Києва слідчими суддями. Так, ухвалою від листопада 2017 року слідчий суддя Печерського району відмовив в задоволенні клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з підстав того (і це вказано в ухвалі, і відзначено, що це випливає з матеріалів клопотання щодо продовження запобіжного заходу), що досудове слідство у цій справі було завершене, і ця справа, і питання, яке було ініційоване прокуратурою щодо продовження запобіжного заходу, відбувалось якраз на етапі між завершенням і закінченням судового слідства. Саме це було вмотивованим рішенням, яке дозволило слідчому судді відмовити органам прокуратури в задоволенні клопотання щодо продовження запобіжного заходу.

Ще один приклад із практики Печерського райсуду міста Києва ‒ 8 липня 2020 року ухвалою судді Печерського району міста Києва було відмовлено в задоволенні клопотання щодо запобіжного заходу стосовно чинного народного депутата України. З матеріалів справи випливало, що напередодні, 7 липня, матеріали досудового розслідування були надані в порядку ст. 290 для ознайомлення захисту і підозрюваному, а також було оголошено за день до розгляду в суді про завершення досудового слідства. З цим рішенням, яке було ухвалене слідчим суддею, погодилася генеральна прокуратура. А саме ‒ на офіційному сайті Офісу генерального прокурора було розміщено повідомлення і звернення генерального прокурора щодо цієї справи, де було прямо вказано (я намагаюся цитувати дослівно), що матеріали досудового розслідування, їх розгляд у суді та дії як суду, так і прокурорів продемонстрували високу професійність, незаангажованість і відповідність дій процесуальному законодавству або в процесуальній площині. Обмежити статус підозрюваного необхідно на стадії досудового розслідування. Після його завершення, досудового розслідування, статус підозрюваного не може бути обмежений запобіжним заходом. Тобто була висловлена позиція генеральним прокурором, що у цій справі, у якій було винесено ухвалу 8 липня 2020 року стосовно народного депутата України, у зв’язку із завершенням досудового розслідування, з завершенням досудового розслідування і оголошенням, і відкриттям матеріалів для адвокатів і підозрюваного немає потреби в обранні запобіжного заходу. Це ще раз підкреслює достовірність і правоту тих аргументів, які наведені мною, на які, безумовно, будуть посилатися адвокати, котрі здійснюють мій захист, щодо цієї справі і, головне, щодо клопотання про продовження запобіжного заходу.

Ваша честь!

Я хочу  ще раз підкреслити, що стосовно мене, як і мого колеги, народного депутата Тараса Козака здійснюється незаконне кримінальне переслідування.

У розпорядженні звинувачення і слідства немає доказів, які можуть бути визнані допустимими і достовірними щодо тих тяжких звинувачень, які інкриміновані мені, за тими гучними статтями, за якими фактично суцільна порожнеча, суцільна порожнеча в питаннях доказів, аргументів, підстав і будь-яких обставин, які дають право притягати до відповідальності, а тим більше продовжувати строк запобіжного заходу.

Зважаючи саме на це, я прошу суд врахувати всі ці обставини і відмовити в задоволенні клопотання щодо продовження запобіжного заходу стосовно мене.

Дякую.

Опубліковано: 2 вересня 2021
×
Приєднатися