Рус Укр Eng
— Розгорнути навігацію —

Інтерв'ю Віктора Медведчука польській газеті Rzeczpospolita

Голова Політради партії «Опозиційна платформа ‒ За життя», народний депутат України Віктор Медведчук дав інтерв'ю провідному польському виданню Rzeczpospolita.

Rz: Протягом декількох тижнів зростає напруга на Донбасі та на українсько-російському кордоні. У Києві щодня говорять про загрозу російської агресії. Що, по-вашому, відбувається?

Віктор Медведчук: Я не можу відповідати за людей у вищих ешелонах влади, які ухвалюють рішення про застосування збройних сил кожною зі сторін. Але мирний вихід з цієї ситуації один. Україна повинна сьогодні зробити все, щоб виконати Мінські угоди, і насамперед сама не загострювати ситуацію. По-перше, необхідно відновити режим припинення вогню, який був установлений меморандумом від 22 липня 2020 року. Спочатку він виконувався, але останніми місяцями, коли ослабла політична воля до мирного врегулювання, його не дотримувалася жодна зі сторін. По-друге, на виконання Мінських угод (а Україна для цього нічого не робить) необхідні ухвалення закону про вибори, закону про амністію, змін до Конституції, які стосуються особливого статусу, реалізація затвердженої «формули Штайнмаєра». Для України вихід з Мінських угод, невиконання цих домовленостей ‒ шлях в нікуди. Шлях, який може привести до втрати Донбасу та тих людей, громадян України, які там проживають.

Rz: А може, за майже сім років війни напруга між Москвою і Києвом уже дійшла до краю?

Віктор Медведчук: Таке відчуття ‒ наслідок численних політичних заяв насамперед українського керівництва. Ця риторика Зеленського неприйнятна, якщо йдеться про необхідність встановлення миру, як неприйнятні й міркування окремих членів його оточення про якісь плани зокрема і силового захоплення Донбасу. Це самогубство для України. Ця загроза, спровокована агресивними заявами і діями самої української влади, є найсерйознішою для національної безпеки України.

Rz: Але ж у конфлікті з Москвою весь демократичний світ стоїть на боці Києва. Президенту Зеленському подзвонили і підтримали його лідери багатьох країн і керівники міжнародних організацій.

Віктор Медведчук: Міжнародні лідери, які підтримали Зеленського, зробили правильно. Однак у хорі тих, хто підтримав Зеленського, тон задають США. Вони хочуть, щоб Україна на кордоні з Росією існувала як плацдарм протистояння, який вигідний саме США. Їм не потрібен мир на Донбасі, їм не треба, щоб Донбас повертався в Україну, а Україна поверталася на Донбас. І саме тому на Зеленському лежить відповідальність за мирне врегулювання на Донбасі, і він повинен зробити все, аби не допустити ескалації насильства.

Rz: Нещодавно Зеленський заявив, що єдиний шлях припинення війни на Донбасі ‒ це вступ України до НАТО. Ви згодні з цим?

Віктор Медведчук: Категорично ні. По-перше, на Донбасі немає війни, а тривають бойові дії. По-друге, щоб їх припинити, треба щонайменше виконати досягнуті домовленості від 22 липня 2020 року. Це першочергове завдання, а далі треба виконувати Мінські угоди в повному обсязі, а не розмірковувати про вступ до НАТО, що ставить хрест на мирному процесі, бо не сприймається не тільки на Донбасі, а й половиною громадян України. Невже завтра Україну приймуть до НАТО? Ні. І післязавтра не приймуть. А ось у людей, що живуть на Донбасі, розмови про вступ до НАТО викликають відторгнення і тільки ускладнюють процес реінтеграції.

Rz: У Вас є рецепт припинення війни? Чи є Мінські угоди і «нормандський формат» все ще дієвими інструментами для досягнення миру?

Віктор Медведчук: Мінським угодам немає альтернативи, і це визнано в усьому світі. І «нормандський формат» був створений саме на базі досягнутих у Мінську домовленостей, затверджений у декларації глав держав «нормандського формату», а потім у резолюції Ради Безпеки ООН. Тому говорити про те, що Мінські угоди себе зжили, що необхідно шукати якісь нові формати ‒ безпідставно. Ці угоди закріплені рішенням Радбезу ООН, а країни ‒ учасниці «нормандського формату» підтримують їх повну імплементацію, що, зокрема, зазначено в паризькому комюніке від 9 грудня 2019 року, підписаному лідерами всіх чотирьох країн. І для реалізації Мінських угод з'їздом нашої партії було прийнято мирний план, який був презентований мною у Страсбурзі, в Європарламенті, і який обговорювався з депутатами Бундестагу, Сенату Франції, Державної Думи РФ у рамках «Парламентського виміру «нормандського формату», метою якого є повернення Донбасу в Україну, а Україна на Донбас. Але найголовніше ‒ цей план узгоджувався з Донецьком, Луганськом і Москвою, що робить його реальним як шлях до миру.

Rz: Але в Києві стверджують, що представники так званих Донецької та Луганської республік ‒ це терористичні організації, повністю контрольовані Росією, і що вони нічого не вирішують. Ви вважаєте інакше?

Віктор Медведчук: Щоб називати когось терористом, має бути вирок суду, який набрав чинності. В Україні немає таких вироків щодо представників неконтрольованих Києвом ОРДЛО. Немає! Ні Верховна Рада, ні Президент своїм указом, ні Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) не можуть незаконно, як це, на жаль, заведено останнім часом, визнавати людину терористом або звинувачувати її в терористичній діяльності без вироку суду, який набрав чинності.

Rz: Але ж Вас РНБО і Президент України звинуватили нещодавно у фінансуванні тероризму, ввели санкції проти кількох телеканалів і особисто Вас. Як Ви можете пояснити це?

Віктор Медведчук: Звинувачення у фінансуванні тероризму придумали представники влади для того, щоб у мого друга і члена Політради партії «Опозиційна платформа ‒ За життя» Тараса Козака відібрати телеканали, а щодо нас і наших дружин ввести санкції. Якщо є підстави для звинувачень у фінансуванні тероризму, то за законом необхідно провести слідство і винести вирок, який має набрати чинності. В Україні, згідно з Конституцією, діє принцип презумпції невинності. Президент і РНБО здійснюють незаконну позасудовому розправу наді мною, членами моєї сім'ї та представниками партії, а також над телевізійними каналами, які були незаконно закриті. Зрозуміло, що звинувачення в тероризмі ‒ бездоказові і наклепницькі ‒ потрібні тільки як прикриття для злочинної розправи над опозицією, знищення свободи слова та встановлення диктатури в країні.

Rz: Виходить, що Ви не підтримували фінансово сепаратистів?

Віктор Медведчук: Звичайно, ні. Усі ці роки я мав з цими людьми відносини виключно щодо питань обміну та звільнення людей. Жодних фінансових, економічних або бізнес-відносин, крім переговорів у рамках Мінських угод, ніколи не мав і не маю. У мене і моєї сім'ї не було і немає бізнесу в Луганській і Донецькій областях.

Rz: В українських ЗМІ з'являлася інформація, що деякі українські бізнесмени продовжують вести бізнес на цих територіях. Це правда?

Віктор Медведчук: Мені про це нічого не відомо. Але навіть якщо хтось із українських підприємців має там бізнес, це ще не означає фінансування тероризму, бо у правовій державі це необхідно довести в суді.

Rz: З вуст Ваших критиків у Києві звучать звинувачення, що Ви занадто часто буваєте в гостях у «агресора». Ви часто їздите до Москви?

Віктор Медведчук: Я їжджу до Росії, і для цього у мене достатньо підстав. Там живуть сім'я моєї дочки і троє моїх онуків. У мене нормальні та дружні відносини з керівниками Російської Федерації. І під час зустрічей з ними я завжди відстоюю інтереси України та українських громадян, зокрема і як народний депутат. Для цього у мене відповідно до закону «Про статус народного депутата України» є всі законні повноваження. Наприклад, наприкінці минулого року я їздив до Москви, щоб Україна могла придбати вакцину «Супутник V». Я зустрічався з Володимиром Путіним для того, щоб нам передали сировину для виробництва вакцини в Україні, у Харкові. Якби влада у Києві ухвалила відповідні рішення, ми вже у квітні могли би виробляти власну вакцину. Зрештою в Києві провалили боротьбу з коронавірусом, сьогодні людей помирає вже втричі більше, ніж восени. Крім того, я зустрічався з головою уряду Російської Федерації Михайлом Мішустіним, щоб домогтися зняття санкцій з українських підприємств, і з цього приводу було прийнято позитивне рішення.

Rz: Нещодавно Президент США Джо Байден на запитання журналіста, чи вважає він Путіна «вбивцею», відповів «так». А як би Ви могли описати Президента Росії. Хто він для Вас?

Віктор Медведчук: Я з Байденом категорично не згоден і вважаю, що він, як Президент США, не міг допустити такі висловлювання про Президента Росії. Особисто я з величезною повагою ставлюся до Володимира Путіна. Наша сім'я пишається, що він і Світлана Володимирівна Медведєва стали хрещеними нашої дочки.

Rz: Є поширеною думка, що після 2014 року в України вже ніколи не буде таких відносин з Росією, як раніше.

Віктор Медведчук: Упевнений, що український і російський народи не стануть ворогами. Президент Зеленський одного разу заявив, що у України і Росії спільним залишився тільки кордон. Я йому відповів, що це в нього і його оточення залишився лише кордон, а наші народи об'єднують тисячолітня історія, православна віра, спільне слов'янське коріння, мільйони родичів, які проживають у двох країнах, і Велика Перемога в найкровопролитнішій війні за всю історію людства ‒ Великій Вітчизняній.

Rz: Ви вірите в те, що Ваша партія може перемогти на виборах і сформувати уряд? Деякі українські журналісти часто називають Вашу політичну силу «п'ятою колоною Росії». Чи так це і хто фінансує партію «Опозиційна платформа ‒ За життя»?

Віктор Медведчук: «Опозиційну платформу ‒ За життя» фінансують члени нашої політичної сили, зокрема і я, а також, відповідно до закону, бюджет України. Підтримка громадян дозволяє нашій партії бути у перших рядках рейтингів політичних сил за результатами соціологічних опитувань. Наприкінці минулого і початку цього року ми були першими в рейтингах. Ми не викручуємося і не заграємо поперемінно з жителями різних частин України, послідовно і відкрито реалізуємо свою позицію, не розпалюємо ненависть, а боремося за збереження територіальної цілісності України. Тому ми більше, ніж будь-хто інший, маємо право називатися проукраїнської партією. А решта, що виконують розпорядження Держдепу, чиновників ЄС, структур Джорджа Сороса і дбають про особисті інтереси, можуть вирішувати, як їм називатися з огляду на ті ярлики, які вони навішують. Я вірю, що ми можемо перемогти на виборах і прийти до влади, а якщо буде необхідно ‒ сформувати коаліцію з іншими партіями і, найголовніше, побудувати в Україні успішну країну.

Rz: 2019 року Володимир Зеленський став Президентом України. Уперше цей пост обійняла людина, яка ніколи не була в політиці раніше. Як Ви оцінюєте майже два роки правління Зеленського?

Віктор Медведчук: Як провал в усіх напрямках. Все, що отримали українці, це накручування комунальних тарифів до непідйомних розмірів, зростання безробіття, падіння ВВП, тотальне зубожіння і, найголовніше, відсутність миру.

При цьому команда Зеленського розгорнула справжні репресії щодо своїх політичних опонентів, у країні відбувається небачений досі наступ на свободу слова і основоположні принципи демократії. Сам глава держави відкрито ігнорує норми Конституції і права, вводить незаконні санкції проти українських громадян, закриває українські засоби масової інформації, в позасудовому порядку реквізує власність і знищує бізнес. Економічний занепад, беззаконня і самоуправство ‒ ось «досягнення» Президента Зеленського на його посаді. Обіцяного миру на Донбасі країна так і не отримала, обміни утримуваними особами не проводяться, боргова кабала України зростає, українці й надалі полишають країну в пошуках заробітку, щоб хоч якось прогодувати свої сім'ї. З бідної за Порошенка країна перетворилася на злиденну за Зеленського.

Rz: Як ветеран української політики, чи не відчуваєте Ви відповідальність за нинішній стан справ у країні? Раніше Ви були главою Адміністрації Президента Леоніда Кучми.

Віктор Медведчук: Так, звичайно. Безсумнівно, я багато разів і відкрито говорив про це.

Rz: З моменту Революції гідності на Майдані та анексії Криму минуло 7 років. Як змінилася Україна відтоді?

Віктор Медведчук: Порівняйте самі, що сталося за 7 років ‒ з 2013 року. За офіційними даними, після тих подій:

‒ відбулося падіння ВВП і експорту відповідно на 15% і 22%;

‒ держборг країни зріс на 337%;

‒ прямі іноземні інвестиції скоротилися з $67 млрд на початок 2014 року до $48,9 млрд на початок 2021 року;

‒ тарифи на житлово-комунальні послуги для населення (газ, тепло, електроенергію, водопостачання) виросли в середньому на 840%, при цьому на газ ‒ на 1160%, на опалення ‒ на 1223%, а борг населення за ЖКП з 2014 року збільшився на 578,5%;

‒ прожитковий мінімум і мінімальна пенсія скоротилися на 47%;

‒ заборгованість із заробітної плати зросла на 327%;

‒ індекс споживчих цін виріс на 274%;

‒ і водночас за цей період середня зарплата зросла всього лише на 6%.

Rz: А що з Кримом?

Віктор Медведчук: Крим ‒ це Україна відповідно до Конституції нашої країни. Я завжди дотримувався і дотримуюся цієї позиції та послідовно відстоюю протягом всієї моєї політичної діяльності територіальну цілісність України.

Rz: Україна не купує газ у Росії з 2015 року, замінивши його реверсними поставками з Європи. Що ви думаєте з цього приводу?

Віктор Медведчук: Україна переплачує, споживаючи той самий російський природний газ, але з використанням схеми його імпорту віртуальним реверсом нібито з німецького газового хаба (NCG), з використанням корупційної формули «Дюссельдорф+» і нібито поставками з країн, які взагалі не видобувають природний газ.

Таким чином, за оцінками експертів, через цю формулу Україна додатково переплачує $38,5‒42,5 за тисячу кубометрів імпортованого газу. Ці гроші йдуть до кишень корупціонерів, а платять прості громадяни.

Хіба може бути щось вигідніше, ніж прямі поставки російського газу з РФ? Представники нашої партії провели ряд зустрічей у Москві та домоглися рішення про отримання Україною знижки в розмірі 25% на російський газ. Але офіційний Київ у цьому питанні керується не економічною доцільністю та інтересами своїх громадян, а сумнівними політичними мотивами, і тому наша пропозиція була безпідставно відкинута.

Rz: Як Ви ставитеся до «Північного потоку ‒ 2»? Чи згодні Ви з думкою українського уряду, який, як і багато країн ЄС, бачить у цьому проекті загрозу безпеці та енергетичній стабільності?

Віктор Медведчук: Яким чином диверсифікація поставок дешевих енергоносіїв загрожує країнам ЄС? Я, як громадянин України, завжди хотів повноцінно використовувати можливості газотранспортної системи моєї країни, але це можливо лише за умови створення газотранспортного консорціуму за участю України, Росії та ЄС. Ідею такого консорціуму я послідовно захищаю багато років, проте вона відкидається українською владою з необдуманих політичних міркувань. Але саме цей шлях міг привести до дотримання інтересів України, Росії та країн Євросоюзу.

Опубліковано: 19 квітня 2021
×
Приєднатися