Кім Йо Чжон молодша сестра північнокорейського лідера Кім Чен Ина, яку вже називають найнебезпечнішою жінкою світу. Вона керує пропагандою, впливає на політичні рішення і дедалі частіше стає голосом режиму на міжнародній арені. Чому її вважають потенційною наступницею та яку загрозу вона становить для глобальної безпеки — розбираємося у матеріалі. Про це повідомляє редакція “Життя 24/7”.
У світі, де політичні титули зазвичай належать чоловікам, одна жінка вже кілька років тримає у напрузі дипломатів від Вашингтона до Токіо. Кім Йо Чжон, молодша сестра північнокорейського лідера Кім Чен Ина, перетворилася з непомітної радниці на головний голос режиму. Вона поєднує у собі дві риси, які роблять її небезпечною: абсолютну лояльність до династії та готовність йти на жорстку конфронтацію із зовнішнім світом. Експерти кажуть: якщо завтра Кім Чен Ин зникне, саме вона стане першою жінкою-диктатором у сучасній історії.
Дитинство і освіта: між ізоляцією та Європою
Кім Йо Чжон народилася 26 вересня 1987 року. Її батько, Кім Чен Ір, виховував доньку у закритих резиденціях, де діти мали обмежені контакти з навколишнім світом. Але на відміну від мільйонів співгромадян, які ніколи не бачили іноземців, вона кілька років навчалася у Швейцарії.
З 1996 по 2000 рік Йо Чжон разом із братом Кім Чен Ином відвідувала приватну школу під Берном. Вчителі згадують її як тиху й відсторонену, але з неабияким інтересом до мистецтва та мов. Цей досвід дав їй змогу порівняти життя у Західній Європі з північнокорейською реальністю. Саме контраст між вільною Європою і закритим Пхеньяном, на думку істориків, сформував її прагнення ще сильніше оберігати «чистоту» режиму.
Повернення до Пхеньяну і початок кар’єри
Після повернення на батьківщину Йо Чжон почала кар’єру у партійному апараті, що було майже неминучим для члена династії Кім. Її перші офіційні згадки у державних ЗМІ датуються 2009 роком, коли вона вперше з’явилася поруч із братом під час партійних заходів. Хоча тоді її роль публічно не акцентувалася, всередині системи вона вже мала статус «сімейної довіреної особи».
Після смерті батька у грудні 2011 року політичний вакуум загрожував режиму, і Йо Чжон відразу стала однією з головних радниць нового лідера Кім Чен Ина. Вона відповідала за організацію церемоній жалоби, контролювала, як у ЗМІ висвітлюють культ покійного Кім Чен Іра, і водночас допомагала будувати новий міф навколо брата.
До 2014 року Кім Йо Чжон вже була заступницею керівника відділу пропаганди Трудової партії. Це підвищення було символічним і практичним водночас: формально вона мала нижчу посаду, але фактично отримала контроль над інформаційним апаратом країни. Її головне завдання — створення образу «сильного лідера» Кім Чен Ина, здатного рівнятися із дідом Кім Ір Сеном.
За оцінками аналітиків із Sejong Institute, саме її стратегія дозволила швидко закріпити культ особи нового диктатора після несподіваної смерті Кім Чен Іра. Вона впровадила «подвійну модель»: образ Кім Чен Ина як «турботливого батька нації» для внутрішньої аудиторії та як «жорсткого противника США» для зовнішньої. Така комбінація зробила його легітимним спадкоємцем і дозволила уникнути кризи влади.
Водночас перебіжчики з Північної Кореї зазначають, що саме у цей період Йо Чжон активно займалася «чистками» в інформаційному просторі: наказувала вилучати старі матеріали, які не узгоджувалися з новою лінією партії, контролювала навіть слова у підручниках та гасла на плакатах. Це підкреслює її ключову роль у формуванні сучасної ідеології КНДР.
Її вплив на пропаганду
Пропаганда у КНДР — це не просто державна ідеологія, а система контролю над суспільством. За словами перебіжчиків, кожен північнокореєць чує згадки про родину Кім щонайменше кілька десятків разів на день: у новинах, школі, на роботі.
Йо Чжон очолює механізм, який контролює: які фото і відео потрапляють у ЗМІ, як подаються виступи Кім Чен Ина, які слова використовуються у відносинах із США та Південною Кореєю, що має бути стерто з інформаційного простору. У 2015 році вона наказала зняти з ефіру цілий фільм, у якому кадри Кім Чен Ина здалися їй «занадто звичайними».
Перший дипломатичний дебют
Світ уперше заговорив про Кім Йо Чжон у лютому 2018 року, коли вона відвідала зимові Олімпійські ігри у Пхьончхані. Це була перша поїздка представника династії Кім до Південної Кореї після Корейської війни.
Її образ — усміхненої, скромної та дипломатичної — був різким контрастом до традиційної агресивної риторики Пхеньяну. Вона сіла поруч із президентом Південної Кореї Мун Чже Іном і навіть передала запрошення для міжкорейського саміту. Але вже через кілька місяців тон змінився: у заявах Йо Чжон знову з’явилися погрози і ультиматуми. Цей епізод показав світові її головну рису — вміння використовувати «м’яку силу» і водночас залишатися жорсткою стратегинею.
Чому її називають небезпечною
Книга професора Сунґ-Юн Лі The Sister: North Korea’s Kim Yo Jong, the Most Dangerous Woman in the World підкреслює: Йо Чжон небезпечна не через титул, а через реальний вплив.
Фактори:
- Близькість до лідера: вона фактично друга за впливом особа в країні.
- Ядерна риторика: її заяви неодноразово містили прямі погрози ударами по США чи Сеулу.
- Абсолютний контроль над інформацією: у суспільстві без інтернету та вільної преси це дорівнює контролю над мисленням мільйонів.
- Лояльність до династії: вона не має власних амбіцій, окрім збереження влади родини.
Ймовірність спадкоємності
У квітні 2020 року, коли Кім Чен Ин зник із публічного простору на три тижні, світові медіа буквально вибухнули чутками про його смерть чи серйозну хворобу. Супутникові фото, на яких було видно зупинку руху кортежів та активність біля лікарень у Пхеньяні, лише підігрівали інтерес. У цей період ім’я Кім Йо Чжон вперше прозвучало як реальний варіант наступниці.
На її користь свідчить кілька важливих факторів. По-перше, вона єдина родичка Кім Чен Ина, яка має офіційні партійні посади й постійно супроводжує брата на ключових заходах. По-друге, вона зарекомендувала себе як головна радниця, що має прямий доступ до всіх важливих документів і засідань. По-третє, вона користується підтримкою у партійних структурах: як у відділі пропаганди, так і серед керівників, яких сама ж просувала.
Втім, серйозним викликом залишається фактор статі. Традиційно північнокорейська армія і партійна еліта виховувалися у культі чоловіка-вождя, що може викликати скепсис щодо прийняття жінки на найвищій посаді. Однак історія династії Кім показує: у КНДР остаточне слово належить не армії, а родині. Якщо «великий лідер» особисто обирає наступника, еліта змушена коритися, навіть якщо цей вибір здається нетиповим.
Аналітики також звертають увагу, що Кім Йо Чжон поступово вибудовує власну «тіньову легітимність». Вона регулярно робить офіційні заяви, інколи жорсткіші за брата, тим самим формуючи імідж політика, здатного говорити мовою сили. У внутрішньому пропагандистському дискурсі це вже створює образ «другої особи в державі».
За оцінками експертів з Корейського інституту об’єднання, у випадку несподіваної смерті або недієздатності Кім Чен Ина саме Йо Чжон буде найбільш підготовленою для негайного переходу влади. Її головна перевага — вона не просто «сестра диктатора», а вже визнаний елемент системи, який знають усі ключові еліти країни.
Ядерна програма і її риторика
За даними SIPRI, станом на 2023 рік КНДР мала 40–50 ядерних боєголовок. Усі заяви Йо Чжон підкреслюють: країна ніколи не відмовиться від цієї зброї.
Як повідомляє Al Jazeera з посиланням на державні ЗМІ КНДР, Йо Чжон також говорила про наслідки у більш драматичних формулюваннях: “a dreadful attack will be launched and the (South Korean) army will have to face a miserable fate little short of total destruction and ruin.” Переклад: «Буде здійснено жахливий удар, і армія (Південної Кореї) зазнає жалюгідної долі, мало не приреченої на повне руйнування й загибель»
Такі слова — прямий виклик міжнародному праву і дипломатії. Це свідчить: у разі її приходу до влади будь-які надії на ядерне роззброєння зникнуть остаточно.
Публічний імідж
Йо Чжон вирізняється від інших чиновників Пхеньяну. Вона носить сучасні костюми європейського крою, обирає строгі лінії і мінімалістичні кольори, що виглядає незвично для консервативного стилю північнокорейської номенклатури. Її зачіски та макіяж відповідають міжнародним стандартам, а публічний образ часто контрастує з похмурим виглядом чоловіків-генералів у військовій формі. Це робить її більш «зрозумілою» для іноземних журналістів та створює ілюзію модернізованої еліти.
Втім, за цим фасадом стоїть жорстка політикиня. Навіть у зовнішності вона ретельно продумує деталі. На офіційних фото часто можна побачити, що Йо Чжон носить дорогі аксесуари: елегантні золоті прикраси, сережки із перлами та годинники, які, за оцінками аналітиків, коштують десятки тисяч доларів. Так, на саміті у В’єтнамі у 2019 році її помітили з дорогим швейцарським годинником, а під час відвідин Південної Кореї на Олімпіаді-2018 журналісти звернули увагу на перлові сережки та брошку, що різко контрастувало з образом «аскетичної чиновниці».
Ці деталі підкреслюють: навіть публічний імідж «скромної сестри диктатора» — ретельно вибудуваний елемент пропаганди. Вона не демонструє розкоші відкрито, але натякає на свій високий статус через аксесуари та коштовності, які є символом елітності й влади у КНДР.
Реакція світу
США ще у 2017 році внесли Кім Йо Чжон до списку санкційних осіб. У 2022 році ЄС запровадив персональні обмеження проти неї. Вона не має права подорожувати до більшості країн і не може володіти активами за кордоном. Водночас кожне нове фото чи заява Йо Чжон миттєво стають новиною. Це доводить: ігнорувати її неможливо.
Кім Йо Чжон — уособлення сучасної Північної Кореї: зовні модернізованої, але внутрішньо такої ж жорсткої і небезпечної, як за часів її батька і діда. Вона єдина жінка у світі, яку всерйоз розглядають як майбутнього диктатора ядерної держави.
Реальна загроза, яку несе політика Пхеньяна в особі таких фігур, як Кім Йо Чжон, — це не лише драматичні загрози у заявах, а системна здатність режиму перетворювати риторику на реальні дії і маніпулювати внутрішньою та зовнішньою безпековою архітектурою.
Саме тому міжнародна спільнота змушена думати не тільки про санкції й дипломатію, а й про практичні механізми захисту цивільного населення і стратегічних інтересів — від посиленого моніторингу до дискусій про обмеження повітряного простору у зоні конфліктів. Про те, як далеко може зайти така дискусія в умовах сучасних воєнних ризиків, читаємо у нещодавньому матеріалі про ідею «закритого неба» над Україною . Якщо світ не готовий до рішень, що здаються радикальними сьогодні, йому доведеться готуватися до ще складніших і небезпечніших виборів завтра — а голоси на кшталт Кім Йо Чжон роблять такі вибори реальністю, а не теоретичним сценарієм.