20 Травня, 2024
Україна, Черкаси, пр-т Шевченка 17
Технології

Чужий серед своїх. Чому Зеленський показав Кубракову на вихід і що за цим стоїть

Екс-віце-прем’єр з питань відновлення Олександр Кубраков (фото: Віталій Носач / РБК-Україна) Автор: Мілан Лєліч, Ростислав Шаправський

Про те, чому свою посаду втратив віце-прем'єр із відновлення Олександр Кубраков, як він потрапив у немилість до президента, як планують переформатувати Мінвідновлення та кого розглядають на вакантні посади в Кабміні – читайте докладніше у матеріалі РБК-Україна.

Під час написання матеріалу використовувалися публічні заяви представників “Слуги народу”, результати голосування Верховної ради, офрекорд-коментарі співрозмовників РБК-Україна у різних органах влади.

Постійне затягування із вирішенням кадрових питань – звична річ для команди Володимира Зеленського. Міністри, які стоять “на виліт”, можуть продовжувати працювати у підвішеному статусі навіть не місяцями, а роками.

Головні причини – позиція західних партнерів, неможливість знайти 226 голосів у сесійній залі, найчастіше – відсутність відповідного наступника.

З іншого боку, іноді кадрові рішення приймаються настільки раптово, що стають сюрпризом для найбезпосередніших учасників процесу.

Так, у 20-х числах квітня ходили наполегливі чутки про досить масштабні перестановки в Кабміні, про що тоді докладно писало РБК-Україна. Але зрештою, до кадрових питань справа не дійшла.

У вівторок, 7 травня, напередодні початку чергового пленарного тижня, співрозмовник видання у “Слузі народу” повідомив, що і зараз до кадрів справа не дійде, це питання перенесуть на кінець травня.

Тим несподіванішим стало рішення позачергових зборів фракції СН вже наступного дня, у середу 8 травня. Депутати повернулися до питання, що давно обговорюється, про поділ Міністерства з розвитку громад, територій та інфраструктури (воно ж Мінвідновлення) на два: інфраструктури та регіональної політики. І під цим соусом вирішили звільнити голову Мінвідновлення, віце-прем’єра Олександра Кубракова.

Вже наступного дня Кубракова досить упевненою більшістю голосів – 272 “за” звільнили з посади. Слідом за ним пост втратив і фігурант корупційної справи, міністр агрополітики Микола Сольський.

Якою буде подальша доля Кубракова, коли розділять Мінвідновлення та хто очолить нові міністерства – поки що незрозуміло. Але сама ця історія дуже показова для системи відносин, що склалася у владі.

Шлях в опалу

Кубраков у команді влади довго вважався “універсальним менеджером”, поряд з віце-прем’єром Михайлом Федоровим. Таким людям президент Зеленський доручає окремі складні, але важливі проекти, навіть якщо вони не завжди відповідають основному профілю віце-прем’єра.

До великої війни Кубраков відповідав за президентську програму “Велике будівництво” – спочатку як голова “Укравтодору”, а далі – вже як міністр інфраструктури. Багато в чому це сприяло його просуванню по владній вертикалі і, що важливо, допомогло налагодити особистий контакт із президентом.


Чужий серед своїх. Чому Зеленський показав Кубракову на вихід і що за цим стоїть

Олександр Кубраков (фото: https://www.facebook.com/oleksandr.kubrakov/)

Вже під час повномасштабного вторгнення команда віце-прем’єра вирішувала проблеми, пов’язані з логістикою палива, постачанням зброї та гуманітарних вантажів. Кубраков разом із військовими займався пошуком альтернативи для експорту агропродукції після виходу Росії із зернової угоди. Він був однією з головних фігур з української сторони, задіяних у розблокуванні вантажних перевезень на тлі протестів на кордоні з Польщею.

Заслуги віце-прем’єра не вберегли його від немилості Банкової. Перші проблеми виникли наприкінці літа, коли у владі відчайдушно намагалися знайти нового міністра оборони на зміну Олексію Резнікову. За інформацією РБК-Україна, Федоров вийшов із ідеєю поставити на Міноборони Кубракова. Президенту ця ідея сподобалася, враховуючи, що з іншими завданнями віце-прем’єр уже неодноразово справлявся, а “лава запасних” кандидатів на міністерські посади вже давно порожня.

Кубраков був готовий погодитися на пропозицію президента, але при цьому попросив карт-бланш щодо кадрових призначень. Крім того, президенту було озвучено, що у Мінвідновленні має продовжувати роботу колишня команда. Але це, у свою чергу, не влаштувало вже Банкову, яка дотримується принципу “йдучи – йди”.

Інформовані співрозмовники РБК-Україна у владі тоді розповідали, що у Кубракова та Зеленського відбулася розмова на підвищених тонах, під час якої глава держави дав зрозуміти, що будь-які умови від підлеглого вважає неприйнятними.

Кадрові ротації за участю Кубракова після цього відклали. Міноборони у результаті очолив Рустем Умєров. А віце-прем’єр залишився на своєму місці, але тріщина у відносинах із ОП вже з’явилася, із кола президентських фаворитів він випав.

Реакція Банкової не затрималася. Під час підготовки проекту бюджету на 2024 рік Мінвідновлення та Держагентство з відновлення, очолюване Мустафою Найємом, буквально обділили – їм урізали практично всі капітальні витрати.

Ще одна показова й у певному сенсі фатальна історія трапилася в листопаді минулого року. Публічно розкрилися два скандали, пов’язані з депутатом від “За майбутнє” Сергієм Лабазюком та “слугою народу” Андрієм Одарченком. Обидва вони звернулися до Кубракова та Найєма з корупційними пропозиціями – але чиновники повідомили про це НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Депутати були схоплені на місці злочину, а за Кубраковим закріпився статус викривача.

Після цього ставлення до Кубракова різко погіршилося і в депутатському корпусі, насамперед – у правлячій партії. Пересічні нардепи з СН вже давно відчувають параною щодо дій НАБУ та САП, які вже відкрили масу проваджень проти їхніх колег (нехай і не безпідставно).

Особливо після історії з Одарченком у “Слузі народу”, як розповідають співрозмовники видання, багато хто почав переживати і згадувати свої попередні контакти з Кубраковим і Найємом: чи не було в цих розмовах чогось, що могло б викликати інтерес з боку НАБУшників?

“З Лабазюком тема каламутна. Але Одарченку потрібно було отримати гроші на відновлення університету у Харкові після російських обстрілів. Він просив Кубракова допомогти, зрозуміло, не без інтересу. Але той не відмовився, а відправив до Мустафи, який місяць документував їхнє спілкування. Він міг просто відмовити, а у результаті “настукав” у НАБУ”, – обурюється у розмові з РБК-Україна один із “слуг народу”.

Тим часом Кубраков, не отримавши адекватного фінансування на 2024 рік, почав більше зближуватися із західними партнерами та домовлятися про цільові кредити та гранти на проекти відновлення. Банкову та депутатський корпус почали дратувати його тісні контакти з донорами, особливо зі США, в особі посла Бріджіт Брінк.

У владі це сприйняли як звичну практику українських чиновників, котрі відчувають, що їхні позиції похитнулися, бігти “за захистом” до головних партнерів України. Утім, в оточенні Кубракова мають інше пояснення. В умовах відсутніх бюджетів ніяким реальним відновленням країни займатися просто неможливо, а гроші можна отримати лише на Заході, насамперед у самих американців.

“Кубракова назвали мало не американським агентом. Але головне завдання цих контактів – вибити гроші на проекти, які на користь усієї країни, а не одного Кубракова. А ображатись на історії з хабарами, які він не захотів брати, це вже на межі здорового глузду”, – пояснює співрозмовник в оточенні колишнього віце-прем’єра.

Проте в широких депутатських масах статус Кубракова як “американського агента” все ж таки швидко закріпився. Цьому сприяли і його тісні контакти з НАБУ та САП, які вважаються (багато в чому перебільшено) підконтрольними Вашингтону.

Банкова, як розповідають співрозмовники РБК-Україна, оперативно оголосила загальну мобілізацію нардепів для голосування щодо Кубракова вже на ранок четверга, 9 травня, причому не лише від партії влади. Але загалом багато депутатів з полегшенням відправили віце-прем’єра у відставку, чому підтвердженням результат на табло – голосів набралося із запасом у цілих півсотні.


Чужий серед своїх. Чому Зеленський показав Кубракову на вихід і що за цим стоїть

Олександр Кубраков, Володимир Зеленський та прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс в Одесі, березень 2024р (фото: Офіс президента України)

При цьому показово, що часу поспілкуватися з Кубраковим не знайшли ні прем’єр Денис Шмигаль, ні президент Володимир Зеленський.

Банкова при цьому від процесу формально самоусунулася – згідно з прийнятою при Зеленському практиці, топ-чиновників звільняють після того, як вони самі, хай навіть після переконливого “прохання”, пишуть заяви про звільнення. На цей раз ОП вирішив розібратися з віце-прем’єром руками незадоволених ним депутатів.

Прем’єру Шмигалю звільнення Кубракова об’єктивно на руку, але він теж формально в ньому не брав участі – хоч і був присутнім на засіданні фракції СН, де обговорювалося це питання.

По суті, така оперативна та показова “прочуханка” служить двом цілям. Перша – дати зрозуміти Кубракову: ми тобі не довіряємо, ти почав виносити сміття з хати, а без довіри нічого не працюватиме. Друга – сигнал всім іншим, хто захоче “здати” будь-яких членів команди в НАБУ – така поведінка матиме негативні наслідки.

Кандидати на заміну

У результаті, чим закінчиться історія з Кубраковим та поділом Мінвідновлення, поки що неясно. За процедурою, спочатку Кабмін має ліквідувати одне міністерство та створити два окремі – інфраструктури та регіональної політики. На засіданні уряду в п’ятницю, 10 травня, не було винесено постанову про те, хто буде за це відповідати і в які терміни, як належить у таких випадках.

Що стосується персоналій, то шанси Кубракова зберегтися в уряді, як уже “пересічного” міністра інфраструктури, без віце-прем’єрського статусу, виглядають дуже невисокими. У його оточенні кажуть, що він і сам поки що не хоче на це погоджуватися. До того ж, навіть у разі внесення його кандидатури він, напевно, не пройшов би через сесійну залу. “Хто його перепризначатиме? Ті самі депутати, які його і звільнили? Ні, це нереально”, – сказав один із співрозмовників видання.

Втрата віце-прем’єрства – це насамперед питання не статусу, а розподілу повноважень усередині самого уряду. Віце-прем’єр має змогу збирати урядовий комітет, куди входять представники різних міністерств, що значно полегшує проведення через Кабмін необхідних нормативних актів.

“Публічно перед ним ніхто не зачинив двері в Мінінстраструктури. Принаймні про це можна сказати партнерам. А потім, мовляв, що ви від нас хочете, він сам не погоджується”, – розмірковує один із функціонерів у владі.

Звільнення Кубракова розкритикували антикорупційні активісти, трактувавши його як “плювок” в обличчя західним партнерам України. Ті принаймні публічно обмежилися серією постів у соцмережах, у яких посли ключових країн підкреслено позитивно відгукувалися про співпрацю з уже колишнім віце-прем’єром.

Як наступника Кубракова на посаді міністра інфраструктури поінформоване джерело видання назвало екс-голову Хмельницької ОДА Сергія Гамалія – того було звільнено у березні минулого року після скандалу з їздою у нетверезому стані. Але фінального рішення щодо цього міністерства не прийнято. Швидше, сам Гамалій більше зацікавлений у цій посаді, ніж йому реально планують її запропонувати. Інший співрозмовник видання категорично заперечує можливість його призначення, саме через той скандал.

Інтрига є й із главою майбутнього міністерства регіональної політики. Провал роботи з цього напряму, серед іншого, теж ставили в вину Кубракову, і навіть як чи не головну причину відставки. У його оточенні ці звинувачення заперечують, вказуючи на те, що регіональна політика у каденцію Зеленського завжди була прерогативою не уряду, а Офісу президента.

“У Кубракова непогані відносини із мерами великих міст, оскільки через міністерство проходить багато проектів. Але його спільні фото, наприклад, з Віталієм Кличком, очевидно, викликають нездорову реакцію у людей, які скрізь бачать політичний підтекст”, – додає співрозмовник з оточення колишнього віце-прем’єра.

Крім того, на його думку, в умовах повномасштабної війни існування окремого міністерства у справах громад та територій може виглядати нераціональним. Адже ключові проблеми для багатьох міст і областей, і не тільки прифронтових, пов’язані з відновленням інфраструктури після російських обстрілів.

Інше джерело видання заперечує: в умовах війни необхідна окрема людина, яка курируватиме голів областей, зокрема з питань мобілізації та будівництва фортифікацій. А незважаючи на те, що ключові рішення щодо регіональної політики приймаються на Банковій, їхня реалізація все одно відбувається на урядовому рівні.

У будь-якому випадку, на посаду голови Мінрегіону, за інформацією РБК-Україна, розглядається екс-заступник голови цього міністерства, свого часу звільнений Кубраковим – В’ячеслав Негода. Наразі він очолює Офіс Конгресу місцевої та регіональної влади при президенті, органу, створеного Банковою на противагу Асоціації міст України, головою якої є Кличко.

Проти Негоди грає зокрема його вік – чиновнику скоро виповниться 67 років, тоді як у команді влади надають перевагу молодшим і, відповідно, быльш енергійним управлінцям, каже інформований співрозмовник видання. Як можливого главу Мінрегіону він називає Олексія Кулебу, який зараз займається регіональною політикою на посаді заступника голови ОП.

У кулуарах також активно говорять про амбіції глави “Нафтогазу України” Олексія Чернишова, який раніше керував Мінрегіоном, а зараз нібито хоче хоче повернутися в уряд. Але йому, у будь-якому разі, цікавим є не простий міністерський портфель, а віце-прем’єрський статус.


Чужий серед своїх. Чому Зеленський показав Кубракову на вихід і що за цим стоїть

Глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Раніше в кулуарах владних кабінетів говорили про те, що він придивляється до посади віце-прем’єра та міністра економіки, яку обіймає Юлія Свириденко. І з цією метою, кажуть співрозмовники РБК-Україна, Чернишов раніше нібито розповсюджував інформацію про те, що Свириденко планують повернути на роботу заступником голови ОП, звідки вона перейшла до Кабміну.

Остаточне переформатування Мінвідновлення, як і пошук кандидатів на вакантні посади, за словами співрозмовників РБК-Україна, може тривати навіть кілька тижнів. При цьому, можливі різні варіанти: аж до того, що Мінінфраструктури як окремий орган і зовсім не буде створено, а його функції перейдуть до міністерства економіки. “У нас може статися все, що завгодно”, – універсально підсумував ситуацію співрозмовник видання у владі.

www.rbc.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *