Ціни на продукти в Україні можуть дещо зрости через зміну системи постачання після російських ударів по складах та іншій продовольчій інфраструктурі. Водночас дефіциту базових продуктів у країні не очікується: внутрішніх виробничих і складських можливостей достатньо для забезпечення населення. Про це пише “Життя 24/7”.
За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, додаткові витрати бізнесу на перевезення і зберігання продукції можуть призвести до зростання вартості продуктів максимум приблизно на 2,5%.
Головним наслідком зміни логістики може стати не зникнення товарів, а певне скорочення асортименту та помірне підвищення цін.
Чому продукти можуть подорожчати
Російські атаки на продовольчі склади змушують виробників, постачальників і торговельні мережі переглядати звичну систему зберігання та доставки товарів.
Замість концентрації значних обсягів продукції на великих складах бізнес поступово переходить до більш децентралізованої моделі. Вона передбачає формування менших партій і частіші поставки безпосередньо від виробників до торговельних мереж.
Такий підхід дозволяє зменшити ризик одночасної втрати великої кількості товарів у разі удару по одному великому об’єкту.
Однак нова схема потребує додаткових витрат:
- збільшується кількість перевезень;
- зростають витрати на транспорт;
- може змінюватися вартість складських послуг;
- ускладнюється розподіл продукції між магазинами;
- торговельним мережам доводиться частіше поповнювати запаси.
Саме ці витрати можуть частково позначитися на кінцевій ціні товарів.
На скільки можуть зрости ціни на продукти
У Мінагрополітики оцінюють потенційне додаткове подорожчання приблизно до 2,5%.
Йдеться саме про можливий вплив перебудови логістики. Це не означає, що кожен продукт автоматично подорожчає рівно на 2,5%.
Вартість конкретних товарів залежить від значно більшої кількості чинників — урожаю, сезонності, вартості пального, електроенергії, зберігання, курсу валют, імпорту та попиту.
| Чинник | Можливий вплив |
|---|---|
| Додаткові перевезення | збільшення логістичних витрат |
| Зміна складської системи | можливе зростання вартості зберігання |
| Постачання невеликими партіями | частіші перевезення |
| Російські удари по інфраструктурі | необхідність резервних маршрутів |
| Достатнє внутрішнє виробництво | знижує ризик дефіциту |
Чи буде дефіцит продуктів в Україні
Влада вважає, що підстав очікувати масштабного дефіциту продовольства зараз немає.
Україна має достатні потужності для виробництва основних видів продуктів, необхідних внутрішньому ринку. Крім того, зберігаються можливості для зберігання сільськогосподарської продукції.
Особливу увагу традиційно приділяють овочам так званого борщового набору — картоплі, капусті, моркві, буряку та цибулі.
За оцінками аграрного відомства, основних овочів має бути достатньо для потреб українців.
Тобто окремі товари можуть тимчасово бути представлені в меншій кількості варіантів, однак це ще не означає реального дефіциту продукту.
Чому в магазинах може стати менше вибору
Зміна логістики здатна вплинути не лише на ціни, а й на асортимент торговельних мереж.
Якщо раніше магазин міг отримувати одразу велику партію кількох різновидів одного товару, то нова модель постачання передбачає компактніші та частіші доставки.
Тому в певний момент на полиці може бути менше брендів, упаковок або сортів конкретного продукту.
Водночас сам базовий товар і надалі продаватиметься.
Наприклад, замість п’яти різновидів певної крупи чи олії в магазині тимчасово можуть бути представлені дві-три. Така ситуація радше свідчить про зміну постачання, ніж про нестачу продовольства в країні.
Як Україна змінює продовольчу логістику
Основне завдання нової системи — зробити постачання менш уразливим до атак.
Коли великі обсяги продукції зосереджені в одному логістичному центрі, знищення такого об’єкта може одночасно позбавити ринок значної кількості товару.
За децентралізованої моделі продукція розподіляється між більшою кількістю невеликих партій і маршрутів.
Це дозволяє:
- зменшити концентрацію запасів в одному місці;
- швидше змінювати маршрути постачання;
- доставляти продукцію безпосередньо за схемою виробник — магазин;
- знизити наслідки знищення окремого складу;
- підтримувати безперервні поставки споживачам.
Мінус такої моделі — вища вартість логістики.
Чи варто українцям запасатися продуктами
Наразі підстав для панічних закупівель базових продуктів немає.
Масове придбання круп, борошна, олії чи овочів «про запас» саме по собі може створити тимчасове підвищене навантаження на торговельні мережі та призвести до порожніх полиць в окремих магазинах.
Набагато раціональніше орієнтуватися на звичайні потреби сім’ї та стежити за змінами цін.
Водночас покупцям варто враховувати, що ситуація може відрізнятися в різних регіонах. У районах, де логістика складніша через воєнні ризики, постачання окремих товарів може тривати довше.
Що буде з цінами на продукти восени 2026 року
Перебудова системи постачання стане лише одним із чинників, що впливають на вартість продовольства восени.
На ціни також впливатимуть урожай 2026 року, вартість зберігання овочів, ситуація з електроенергією, пальним і транспортом.
Тому прогнозовані до 2,5% не можна сприймати як загальний прогноз інфляції для всіх продуктів. Це оцінка можливого додаткового впливу саме логістичних змін, спричинених ударами по продовольчій інфраструктурі.
Головне для споживачів зараз полягає в тому, що виробництво базових продуктів здатне покривати внутрішні потреби країни, а логістичні схеми адаптуються до нових ризиків.
Також вас може зацікавити, як приготувати пікантний салат з морквою, дізнайтесь простий і швидкий рецепт.