Рус Укр
— Розгорнути навігацію —

Я у своєму житті не опускав голови ні перед ким, тим паче перед таким нікчемою, як Порошенко

Колишній президент України Порошенко у своєму інтерв'ю «Українській правді» заявив, що Медведчук при ньому «голову не міг підняти». Що стосується цієї маячні пана Порошенка, можу сказати: піднімати голову мені не було необхідності, тому що я у своєму житті її не опускав ні перед ким, а тим паче перед таким нікчемою, як Порошенко. Я принципово і послідовно відстоював і відстоюватиму свою політичну позицію, боротьба з якою стала сенсом діяльності української влади, очолюваної Порошенком.

Через свого поплічника – голову СБУ Василя Грицака – Порошенко нацьковував на мене особисто, мою сім'ю (були напади на моє житло, а також офіс громадської організації, яку я очолюю) підконтрольних йому націонал-радикалів. Метою таких нападів були залякування, політичний терор і помста за мою політичну позицію, спрямовану проти його злочинної діяльності.

Кум Порошенка – генпрокурор Юрій Луценко, виконуючи політичне замовлення, порушував кримінальні справи як проти мене, так і проти учасників руху «Український вибір». Необгрунтовано і бездоказово це робилося по всій Україні, у багатьох областях. Обшуки у активістів «Українського вибору» по всій країні, їх арешти, залякування і фабрикація справ використовувалися владою для створення справжньої машини політичного терору, що працює проти мене і моїх однодумців.

У своєму інтерв'ю «Українській правді» Порошенко виступив з відвертим зізнанням, що цей систематичний тиск, політичний терор і переслідування щодо мене здійснювалися на його вимогу. Тобто це інтерв'ю є його явкою з повинною у скоєнні злочинних дій.

В інтерв'ю Порошенко мовчить щодо багатьох питань, які ми обговорювали, і обмежується лише згадкою про обміни утримуваними особами. Але при цьому він не розповідає про те, як перешкоджав поверненню людей додому і зривав ці обміни, внаслідок чого останні півтора року вони не проводилися з його вини. Він діяв так, тому що інакше не зміг би «ліпити» з Росії образ агресора, якби всі утримувані особи повернулися з Донецька, Луганська і РФ додому, до своїх родин.

Порошенко мовчить про наші дискусії щодо миру. Для його встановлення я пропонував безліч реальних варіантів, які могли б бути прийняті усіма сторонами. Але миру і повернення Донбасу в Україну він категорично не хотів, тому що ці люди ніколи б не проголосували за нього.

Не говорить він і про те, скільки коштувало Україні впровадження схем «Роттердам+» і «Дюссельдорф+». Мовчить про $130 млн відступних за «Нафтогазвидобування», про що говорить колишній голова Апеляційного суду м. Києва Антон Чернушенко, або про $200 млн, за версією Олександра Онищенка, за те, щоб ця компанія могла продовжити роботу. І дійсно, вона продовжила роботу – отже, угоду укладено?

Мовчить Порошенко і про свої прохання з приводу липецької фабрики, і не лише про неї. Не можу не відзначити, що під час розмов, звернень і прохань Порошенка не цікавили ні мир на Донбасі, ні доля людей, які утримувалися за межами України, ні інші державні інтереси. На першому місці для нього завжди був бізнес, якась невгамовна жага до збагачення – за всяку ціну й у будь-який спосіб.

Хочу запитати Порошенка публічно. Останні три місяці ви наполегливо намагаєтеся зустрітися зі мною. Ви хочете обговорити зі мною причини вашого краху? Або якісь інші питання? Може, розповісте про це під час наступного інтерв'ю? Читачам це буде дуже цікаво. Упевнений, знайдуться ті, хто готовий освіжити ваші спогади, навіть якщо ви забули, з цих та багатьох інших питань.

P. S. Щодо спекулятивних питань, сформульованих «Українською правдою», інформую: Печерський районний суд м. Києва 25 травня 2018 року задовольнив мій позов до ТОВ «Телеканал "Прямий"» і Володимира Ар'єва про захист честі, гідності та ділової репутації. Зокрема, суд визнав недостовірним таке неправдиве звинувачення на мою адресу: «І певні сегменти міждержавної торгівлі між Росією і Україною, саме в паливно-енергетичному секторі, так чи інакше контролює Медведчук. У першу чергу це поставка дизельного палива нафтопроводом, яка контролюється близькими до Медведчука людьми, і вже актуальна тема... скраплений газ». Тобто судом встановлено, що це цинічна брехня. Але головний редактор «УП» в інтерв'ю з Порошенком вдає, що не знає цього, і наполегливо продавлює цю завідомо неправдиву інформацію.

Крім того, 16 серпня 2018 року Апеляційний суд м. Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 758/16245/17 за позовом Нісана Моїсеєва про захист честі, гідності, ділової репутації, своїм рішенням визнав недостовірною інформацію, поширену Сергієм Лещенком у статті на сайті тієї ж «Української правди» під назвою «Автогаз національної ганьби. Схема Медведчук – Порошенко». Це стосується і заяви Сергія Лещенка про те, що «СБУ... при монополізації ринку Медведчуком, цій монополізації всіляко сприяла». Це також визнано неправдивою інформацією. Особливо відзначу, що всупереч рішенню суду «Українська правда» так і не спростувала цей наклеп. І продовжує його поширювати через свого головного редактора. Це і є боротьба з фейками, якій головного редактора «УП» вчили у США?

 

Віктор Медведчук,

голова Політради партії

«Опозиційна платформа – За життя»

Опубліковано: 1 серпня 2019
×
Приєднатися